Травневі студії: історія, політологія, міжнародні відносини

Українство Вінниччини в умовах нацистської окупації у Другій світовій війні

Вікторія П’ятак — Mon, 14 Jul 2025 00:00:00 +0300

Україна та українці відіграли важливу роль у Другій світовій війні, оскільки стратегічне розташування нашої країни на території Європи обумовило той факт, що багато ключових бойових дій відбувалося на теренах України. Це робить особливо актуальною проблему вивчення ролі України та українців у перебігу Другої світової війни.
Мета роботи – дослідити роль України та українців у Другій світовій війні, а конкретно – на прикладі українства Вінниччини.

Долі жінок привілейованих станів України XVIII – початку XIX ст.: історіографічний вимір

Ольга Піддубна — Mon, 14 Jul 2025 00:00:00 +0300

Жіноча історія – одна з найцікавіших та найбільш перспективних тем для дослідження, оскільки часто традиційні історики не достатньо уваги приділяли цій темі. Аналіз історіографії щодо життєвих практик жінок аристократичного походження дасть змогу визначити ступінь дослідженості теми, ідентифікувати важливих авторів та їх праці, а також виявити прогалини й окреслити перспективи подальших розвідок.

Історіографія щодо діяльності Миколи Битинського

Денис Шатковський — Mon, 14 Jul 2025 00:00:00 +0300

Микола Битинський (1893–1972) – видатний український геральдист, мистецтвознавець, поет, педагог і публіцист, який зробив значний внесок у розвиток національної символіки, культури та освіти. Його багатогранна діяльність стала об’єктом численних досліджень, кожне з яких висвітлює різні аспекти його життя та творчості. У цій статті представлено аналіз основних праць, що входять до історіографії Битинського, із зазначенням ключових напрямів та акцентів у дослідженнях.

Публікації документів з історії репресій на Вінниччині

Вікторія Сорокіна — Mon, 14 Jul 2025 00:00:00 +0300

Після здобуття незалежності Україна почала відкривати темні сторінки історії державного утворення, під окупацією якого перебувала 70 років Радянського Союзу. Сьогодні ця тема, незважаючи на розсекреченість матеріалів, все ще містить чимало білих плям. Війна, що триває зараз, змінює ракурс вивчення багатьох проблем історичного минулого, зокрема україно-російських відносин. Виникає гостра необхідність вивчення матеріалів злочинного режиму задля запобігання його відновленню сьогодні та в майбутньому. Тому важливим і актуальним є вивчення та аналіз уже опублікованих архівно-кримінальних справ та сприяння публікації нових матеріалів.

Незалежна асоціація студентів у Польщі 1980-х рр. як об’єкт досліджень польських науковців

Дар’я Кравець — Mon, 14 Jul 2025 00:00:00 +0300

Студентство та студентське самоврядування – одна з актуальних тем у розмовах про сучасний стан і проблеми існування українських закладів вищої освіти. Не менш важливою є ця тема і для Польщі, яка стала прихистком для українців сьогодні, і де ще до російського вторгнення навчалася українська молодь. Польські університети та інститути, значна частина яких мають столітню історію, а деякі з них було засновано у часи комуністичної Польщі, звертаються до своєї історії, де подіям часів ПНР приділяється увага у контексті боротьби студентів за свої права з тоталітарною владою країни [4; 5]. Події польської кризи 1980–1981 рр. стали поштовхом до оформлення Незалежної асоціації студентів (далі – НАС), яка зробила вагомий внесок у розбудову демократичної Польщі.
Мета цієї доповіді – з’ясувати стан дослідження НАС сучасними польськими ученими.

Історіографія процесу розвитку державотворення незалежної України (90-ті роки ХХ – початок ХХІ ст.)

Влада Грищенко — Mon, 14 Jul 2025 00:00:00 +0300

Здобуття незалежності України у 1991 р. стало стартом для інтенсивного розвитку національної історичної науки. Основна увага дослідників тоді зосереджувалася на маловивчених сторінках української історії початку ХХ століття. Через обмежений часовий проміжок існування держави та постійну змінність політичної ситуації аналіз поточної історії України залишався на другому плані. Водночас перші роки незалежності супроводжувалися активним дослідженням питань суспільно-політичної думки, політичних ідей та процесів державотворення, що розвивалися в Україні протягом століть.

Історична пам’ять у муралах: історіографічний вимір

Вікторія Франкова — Mon, 14 Jul 2025 00:00:00 +0300

Мурали є частиною публічного простору й можуть виконувати різні функції: відображення суспільних настроїв, історичних подій та культурних процесів певного періоду; в умовах глобалізації стінописи часто слугують інструментом діалогу між різними культурами; це один із механізмів ведення політичної боротьби та поширення пропаганди.

Питання ментального образу Донбасу в новітній історіографії

Олександр Горленко — Mon, 14 Jul 2025 00:00:00 +0300

Регіональна специфіка Донбасу стала «притчею во язицех» численних політтехнологів і всіляких експертів – фахівців із «донбаської народності» чи «донбаського менталітету». Сучасна українська історіографія впевнено відкидає ці маніпуляції та констатує, що «проросійськість» Донбасу – це один із патентованих міфів самоідентифікації.

Поширення Магдебурзького права на українських землях

Наталія Мартинюк — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Магдебурзьке право є однією з найвідоміших систем середньовічного міського права, яка регулювала різноманітні політичні, соціально-економічні та правові відносини того часу. Територіально воно поширювалася у Центрально-Східній Європі, відтак і на українських землях, що увійшли до складу Польського королівства, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Російської імперії. Визначальною особливістю застосування магдебурзького права в Україні стало його широке використання органами самоврядування міст Гетьманщини та м. Києва, а також у кодифікації українського права у XVIII – на початку XIX ст.
Мета роботи – прослідкувати походження і поширення магдебурзького права на теренах українських земель.

Ментальність українців у поглядах іноземних авторів XVII–XIX ст.

Вікторія Неклеса — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Після завершення Національно-визвольної війни і побудови Української держави середини XVII ст. козацтво довгий час продовжувало виявляти психологічні орієнтації, риси ментальності, ціннісні установки, самосвідомість, а також дотримуватися зразків політичної поведінки, які запорозька спільнота виробила в попередній період.

Містяни Поділля у середині ХІХ століття: темпи урбанізації та структура мешканців

Марія Мельничук — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Пришвидшення процесів урбанізації з середини ХІХ століття відбувається не лише на українських теренах, а й у загальноєвропейському контексті. Окрім збільшення кількості міських жителів, для етапу є характерною поява якісних рис у міському способі життя. До цих ознак належать концентрація фінансових потоків, наявність адміністративних органів, лікарень і освітніх закладів, міської інфраструктури [1, с. 544–563]. На Поділлі урбанізаційні процеси відбувалися з меншою інтенсивністю та затримкою.

Формування індустріального міського простору у донецькому степу

Роман Басько — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Формування міського простору Донбасу відбувалось у тісному поєднанні європейської та української традиції містотворення. Такі взаємовпливи дали змогу сформувати унікальну просторову структуру регіону. Частина населених пунктів, наприклад, Бахмут, Слов’янськ, Маріуполь, розпочали розвиток ще у XVIIІ ст. Внаслідок швидкого перебігу промислового перевороту у регіоні протягом доволі короткого часу з’явилася чимала кількість нових поселень і суттєво видозмінились уже наявні.

Порівняльний аналіз французького та українського жіночих рухів у ХІХ ст.

Яна Головченко — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

XIX ст. – перше в історії людства, коли жіночий рух проявив себе та поставив питання місця і ролі жінки у суспільстві й світі. Жіночий рух в обох державах мав як спільні, так і відмінні риси; тенденції, які починались у Франції, пізніше наздоганяли Східну Європу та українські землі. Дослідники обох країн висвітлюють у темі жіночого руху доволі різноманітні аспекти, враховуючи національні особливості та явища. Серед іноземних дослідників варто виділити Е. Форгет, Б. Томас, Д. Мун та Е. Ракз. Серед українських дослідників тема українського жіночого руху зустрічається у роботах І. Гембаровської, О. Ковальчук та С. Свіржевської і В. Яручика.

Жіноча вища освіта модерної доби (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) на прикладі досвіду родини Требинських

Анастасія Мироненко — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Проміжок ХІХ–ХХ ст. у Європі характеризується кризою традиційних цінностей, у центрі уваги опиняється інститут сім’ї та питання жіноцтва. Загальноприйняті норми під впливом емансипації почали піддаватись критиці. Суспільство потребувало розвитку, адже старі системи вже не працювали. На цьому фоні відбувається переосмислення місця жінки у житті, її професійний та особистісний розвиток. Для освічених жінок можливості кар’єрної реалізації були обмежені корпоративними і моральними нормами. Але «нові» часи вимагали «нових» людей – освічених, енергійних, обізнаних у питаннях управління, науки, матеріального виробництва. Жінки також виявляли бажання активно брати участь у цих процесах, але в сфері інтелектуальної праці необхідна була належна підготовка, яка включала науковий ступінь або вищу освіту університетського рівня. Тому українські жінки прагнули до отримання вищої освіти.

Жіноча періодика України на зламі епох

Єлизавета Корецька — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Дослідження періодичної преси як історичного джерела є вважливим складником вивчення певної теми або періоду. Періодичні видання мають унікальну особливість, а саме здатність відображати суспільно-політичні, економічні та культурні процеси у реальному часі, що робить їх джерелом невичерпної та різнобарвної інформації.
Метою цієї роботи є огляд жіночої періодики, що видавалася на території України на зламі епох – за часів Української національної революції та в перші десятиріччя радянської України.

Жіночий рух в Україні в радянський період

Дар’я Іваненко — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Жіночий рух в УРСР – це унікальне поєднання боротьби за рівність, здійснення соціальних ідеалів та традиційних уявлень про роль жінки в суспільстві. Протягом століть українські жінки відігравали важливу роль у родинному, господарському та культурному житті, однак їхній політичний і соціальний вплив залишався обмеженим. Лише у XX ст. жіночий рух отримав новий імпульс, закріпивши офіційне рівноправ’я жінок у всіх сферах життя.

Співи як дисципліна в чоловічих гімназіях м. Києва у модерну добу

Ігор Калінін — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Національна доктрина розвитку освіти наголошує на особливо уважному ставленні до надбань вітчизняної культури та історії, створення повноцінної середньої освіти, яка давала б молоді ґрунтовні гімназійні знання, з обов’язковим урахуванням традицій українського шкільництва й виховання. В Україні в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. освітній процес у чоловічих державних та приватних гімназіях будувався відповідно до загальних принципів, сформульованих в урядових документах, циркулярах і постановах. Нами з’ясовано, що конкретно ніхто з дослідників не досліджував комплексно учнівського повсякдення гімназистів чоловічих гімназій м. Києва модерної доби. Основна увага автора сфокусована на інформативному та аналітичному матеріалі архівних даних та наукового доробку дослідників різних поколінь. Сьогодні залишається багато маловідомих та малодосліджених аспектів цієї багатогранної проблематики гімназійної освіти кінця ХІХ – початку ХХ ст., тому автор хотів би зупинитися на вузькому питанні дослідження розвитку та становлення музичної дисципліни в чоловічих гімназіях м. Києва.

Українське мистецтво часів Української національної революції 1917–1921 рр.

Анастасія Кулакова — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Дослідження культурного відродження України в період Національної революції 1917–1921 рр., життя представників творчої інтелігенції, суспільно-політичних умов, у яких вони творили, допомагають краще зрозуміти корені національної ідентичності та культурної самобутності. Вивчення цієї теми дає змогу осмислити важливість культурної та освітньої незалежності в умовах боротьби за суверенітет, значення підтримки української культури, науки та мистецтва як основи для подальшого культурного розвитку країни та збереження її ідентичності.
Метою дослідження є аналіз впливу революційних подій 1917–1921 рр. на розвиток української культури, зокрема в галузі мистецтва, та вивчення ролі культурного відродження у формуванні національної свідомості в умовах політичних змін.

Радянське консульство у Львові (1927–1939)

Лідія Біліченко — Mon, 14 Jul 2025 00:00:00 +0300

Ситуація, що склалася з утворенням СРСР, внаслідок чого з 1 серпня 1923 р. ліквідовувалися окремі дипломатичні представництва УСРР, негативно вплинула на контакти двох Україн – «державної» (у вигляді т. зв. Радянської України) й «недержавної» (західноукраїнські землі, еміграція та діаспора). Знайдений паліатив (встановлення посад окремих («українських») радників у повпредствах СРСР у Чехословаччині, Німеччині, Польщі, Франції, які представляли УСРР), не давав змоги забезпечити повнотою державні інтереси УСРР, які не завжди були тотожні загальносоюзним пріоритетам. Насамперед це стосувалося Польщі, де першим радником Повпредства СРСР у Варшаві у 1927–1930 рр. був Ю. М. Коцюбинський («Юрко Варшавський», як позаочі називали його серед української еміграції). Навіть «автономні» інтереси напівдержавної УСРР вимагали окремого дипломатичного представництва в західноукраїнській столиці – Львові. На початку 1927 р. внаслідок переговорів з польською стороною, де діяльну участь брав Ю. М. Коцюбинський, було досягнуто угоди щодо відкриття у Львові Консульства СРСР, яке фактично мало представляти інтереси Радянської України (в УСРР на той час діяли два польські консульства – у Києві й у Харкові (Генеральне)).

Емоційне сприйняття Голодомору 1932–1933 рр. його свідками – жителями Вінницької області

Анна Буран — Mon, 14 Jul 2025 00:00:00 +0300

Голодомор 1932–1933 рр. – одна з найтрагічніших подій в історії України. У мирний час за відсутності надзвичайних природних катаклізмів розвинений хліборобський регіон був охоплений голодом, що забрав мільйони життів, залишивши по собі глибоку рану в національній свідомості українців. На тлі суттєвих здобутків сучасних науковців в опрацюванні цієї складної теми дослідження усної історії дає змогу краще зрозуміти вплив штучного голоду початку 1930-х рр. на світогляд і модель поведінки людей, які пережили ті страшні роки.

Голодомор як чинник формування національної ментальності та самоідентичності української молоді

Юлія Талімончук — Mon, 14 Jul 2025 00:00:00 +0300

Події російсько-української війни змусили по-іншому подивитися на минуле всіх українців, особливо школярів і молодь. Голодомор – одне з тих питань, актуалізація яких є особливо важлива у початковій, середній та старшій школах, адже саме у шкільний період формуються уявлення про українську історію та її витоки.

Історичні чинники формування української ментальності та їх вплив на національну ідентичність сучасного українського суспільства

Людмила Войтко — Mon, 14 Jul 2025 00:00:00 +0300

Сучасний період суспільного розвитку та історичних реалій пов’язаний із глобалізаційними процесами, зростанням національної самосвідомості українського народу та переосмисленням культурної спадщини, що робить особливо актуальною проблему виявлення чинників формування української ментальності та їх впливу на національну ідентичність у сучасному суспільстві.

Виклики для внутрішньо переміщених осіб у суспільному вимірі історії та шляхи їх подолання

Мирослава Бровдій — Mon, 14 Jul 2025 00:00:00 +0300

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) – це люди, які змушені були залишити свої домівки через конфлікти, природні катастрофи або інші фактори, що ставлять під загрозу їхнє життя та добробут. Однак попри те, що ВПО є важливою категорією в гуманітарній та соціальній політиці багатьох країн, вони стикаються з численними викликами, які мають не лише економічний чи соціальний характер, а й глибоке історичне коріння.

Гендерні стереотипи у середовищі сучасних дітей раннього юнацького віку: історико-соціологічний аспект

Алла Бардіна — Mon, 14 Jul 2025 00:00:00 +0300

Українське суспільство переживає значні соціокультурні трансформації, зумовлені війною та зміною суспільних уявлень про гендерні ролі. Молодь, як активний учасник цих змін, формує нові погляди на гендерні стереотипи, що впливає на їхню особистісну ідентичність, соціальну поведінку та професійні орієнтири. Дослідження гендерних стереотипів серед юнаків раннього віку дає змогу виявити, як змінюється їхнє сприйняття традиційних ролей та які чинники впливають на цей процес.
Завданням дослідження є виявлення та аналіз гендерних стереотипів серед юнаків раннього віку і визначення позитивних та негативних змін у сприйнятті гендерних ролей.

Роль Карла Маркса в історії економічної думки

Софія Придатко — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

З огляду на проблеми суспільства Карл Маркс заснував матеріалістичний погляд на історію, що означало, що в основі суспільства лежить так званий економічний базис, а держава, релігія та культура ставали похідними. Розвиток продуктивних сил завжди випереджає виробничі відносини, які через свою інерційність гальмують цей розвиток. Ця суперечність вирішується революційним шляхом, коли відбувається зміна виробничих відносин, як це було під час буржуазних революцій. Історія людства, за Марксом, є послідовністю суспільно-економічних формацій, що змінюють одна одну: від первіснообщинного ладу до рабовласницького, феодального і капіталістичного. Комунізм, за його прогнозами, мав стати наступною формацією після капіталізму. За винятком первіснообщинного ладу та комунізму, інші формації є антагоністичними, тобто базуються на експлуатації одного класу іншим.

Освітній «пункт божевілля» Христини Алчевської

Тетяна Бондарчук — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Христина Алчевська – просвітниця XIX – початку XX ст., педагог і фундатор першої в Україні безкоштовної жіночої школи – Харківської недільної школи для жінок, що вісім років перебувала в нелегальному статусі. Вона на власному прикладі довела, що жінки мають право на рівний доступ до знань і науки, та присвятила своє життя боротьбі за його втілення.

Культурно-громадська діяльність Лесі Українки та Ольги Кобилянської

Яна Бралатан — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Леся Українка та Ольга Кобилянська – видатні постаті української культури, які зробили вагомий внесок у культурно-громадське життя свого часу. Вони були активними учасницями інтелектуальних рухів, підтримували розвиток української літератури, виступали за емансипацію жінок та брали участь у діяльності громадських організацій. Їхній внесок у формування модерної української нації залишається вагомим.

Прощавай, зброє: погляд на Першу світову війну через призму Ернеста Гемінґвея

Богдана Шептицька — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Дослідження антивоєнної новелістики ХХ ст. на фоні сучасних подій на українських теренах стає важливим задля порівняння досвіду очевидців та сучасників війни. Також аналіз художніх творів розкриває нові можливості для історичних досліджень і дає змогу поглянути на історичні події через призму особистого сприйняття учасників цих подій.
Метою роботи є аналіз твору Ернеста Гемінґвея «Прощавай, зброє» в контексті досвіду проживання учасником Першої світової війни [1].

Василь Вишиваний в історії Українських січових стрільців

Олександр Нісанов — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Постать Василя Вишиваного є дуже цікавою і важливою в контексті вивчення історії Українських Січових Стрільців (далі УСС) та загалом прагнень української самостійності. Тому ця тема є актуальною для дослідження та висвітлення.
Тривалий час постать Василя Вишиваного залишалася маловідомою для широкого загалу та української історіографії. Його біографію детально досліджував український історик в еміграції Никифор Гірняк. У праці «Полковник Василь Вишиваний» він описав перебування Вишиваного у лавах УСС та його подальшу долю [1]. До важливих сучасних досліджень, які деталізують різні аспекти персони, належить праця авторів Ю. Терещенко та Т. Осташко [4].
З огляду на сказане вище мета дослідження – висвітлення біографії Вільгельма Габсбурга, зокрема його становлення як українського патріота Василя Вишиваного, діяльності в лавах в УСС.

Катерина Зарицька: місія в УПА

Вікторія Івасюк — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

У контексті дослідження українського визвольного руху середини XX ст. особливої уваги заслуговує постать Катерини Зарицької – визначної діячки ОУН та УПА, організаторки Українського Червоного Хреста (УЧХ) та зв’язкової головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Її життєвий шлях є яскравим прикладом самовідданого служіння українській справі та демонструє, як патріотичне виховання та особисті переконання можуть сформувати героїчну особистість.

Життя та дисидентство в листах Василя Симоненка

Мирослав Кубов — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Зазвичай життя письменників є не менш цікавим за їхню творчість. Василь Симоненко не є винятком. Його листи, зокрема ті, що були адресовані дружині Люсі, набули чималої популярності завдяки їх щирості та романтичності. Інші листи є не менш корисними для істориків, позаяк розкривають чимало цікавого з життя поета та важливого з погляду епістології.

Йосип Сліпий: духовний лідер в умовах радянського тоталітаризму

Іван Погонець — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Вивчення постаті Йосипа Сліпого в сучасному контексті зумовлено його визначною роллю в історії Української греко-католицької церкви та загалом українського народу. Його ідеї щодо ролі церкви у суспільстві, збереження національної ідентичності та єдності українців не вичерпали своєї актуальності. Вивчення його спадщини важливе для розуміння механізмів духовного опору тоталітарним режимам, а також значення релігійного чинника у формуванні національної свідомості.
Постать Патріарха Йосипа Сліпого є символічною для Української греко-католицької церкви, для якої жорстке XX ст. стало періодом випробувань, страждань, занепаду, але й подальшого відродження. Йосип Сліпий – людина незвичайної сили духу, яка залишила глибокий слід в історії України. Він заплатив високу ціну за свою віру та переконання, до кінця був вірним своїм ідеалам [5, с. 123].
Мета цієї розвідки полягає у вивченні постаті Йосипа Сліпого, його духовної та громадської діяльності, а також впливу на розвиток УГКЦ та національну ідентичність в умовах суспільно-політичних змін XX ст.

Постать генерал-майора Сергія Кульчицького у новітній історії Національної гвардії України

Марина Павлік — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

З перших днів свого існування підрозділи НГУ успішно протистояли незаконним збройним формуванням самопроголошених л/днр та регулярним підрозділам армії рф. І перший захисник, якому під час проведення антитерористичної операції на Донбасі було надане звання Героя України, теж був гвардійцем [3, с. 8]. Як і більшість захисників – Героїв України, він удостоївся цієї нагороди посмертно, проте особистість військового була не лише прикладом для військовослужбовців, а й частиною процесу трансформації НГУ після Революції Гідності.
Його ім’я – генерал-майор Сергій Кульчицький, начальник управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління НГУ. Діяльність генерал-майора Кульчицького була спрямована на організацію добровольчих батальйонів одразу після Революції Гідності, які згодом вирушили в район проведення антитерористичної операції та стали одними з найбільш боєздатних частин.

Дипломатія Ердогана: баланс між Києвом і Москвою

Владислав Ведмідь — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

З моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 р. Туреччина під керівництвом Реджепа Таїпа Ердогана обрала шлях делікатного балансування між підтримкою Києва та збереженням робочих відносин із Москвою. Ця стратегія, що ґрунтується на прагматизмі, геополітичних амбіціях і вигідному географічному положенні Туреччини, дала змогу Ердогану позиціонувати свою країну як ключового посередника в одному з найсерйозніших конфліктів XXI ст. Мета цієї публікації – розкрити мотиви, зміст і потенціал посередницької дипломатії Туреччини в російсько-українській війні.

Реакція світової спільноти: засудження агресії РФ проти України та перші санкції проти Росії

Марія Основенко — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році викликало жорстку реакцію світової спільноти. Організація Об’єднаних Націй (ООН) одразу засудила дії Росії та почала розглядати шляхи протидії агресії. Уже 2 березня 2022 р. Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію ES-11/1, яка вимагала від Росії негайного припинення бойових дій та виведення військ з території України. Хоча Росія як постійний член Ради Безпеки ООН заблокувала аналогічну резолюцію в цьому органі, загальна підтримка України серед світових держав була очевидною.

Угода про копалини між Україною та США – шанс чи загроза?

Наталія Грабовська — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Україна – одна з найбагатших країн Європи за запасами природних ресурсів. Наші надра містять величезні поклади корисних копалин, зокрема титану, літію, газу, нафти і урану. Якщо ці ресурси ефективно використовувати, вони можуть стати потужним рушієм для економічного зростання та відбудови країни після війни. Проте їх стратегічна цінність також робить Україну об’єктом інтересу світових гравців.

Виклики перед вітчизняним ОПК після відновлення незалежності України в 1991 р.

Ірина Звонко — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

26 грудня 1991 р. відбулося останнє засідання Ради Республік Верховної Ради СРСР, на якому офіційно задокументували припинення існування Радянського Союзу. Ця подія стала серйозним випробуванням для військово-промислового комплексу (ВПК) колишніх радянських республік, зокрема й України. Науково-дослідні установи, конструкторські бюро та виробничі підприємства опинилися на територіях різних країн Співдружності Незалежних Держав (СНД), що неминуче призвело до порушення колишніх коопераційних зв’язків.

Поступ військового капеланства в Україні

Аліна Гуцол — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Військовий капелан – це священнослужитель, який надає духовну, моральну та психологічну підтримку військовослужбовцям. Він супроводжує армію під час навчань, у військових частинах та навіть на передовій у зоні бойових дій.
Військове капеланство в Україні має глибоке історичне коріння. Ще за часів Руси-України священники благословляли війська перед походами. Козаки були відомими захисниками православної віри, на Запорізькій Січі часто будували церкви, а у походах їх часто супроводжував священник. У ХХ столітті військові капелани діяли в арміях УНР, ОУН-УПА. Тобто явище капеланів для історії України не нове, а радше зрозуміле та традиційне.

Вдосконалення правового забезпечення інформаційної безпеки та кібербезпеки України як наслідок трансформації характеру російсько-української війни

Віталій Берегута — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Сучасні міжнародні конфлікти та війни характеризуються комплексним використанням протиборчими сторонами політичних, економічних, військових, технологічних та інформаційно-психологічних інструментів впливу на супротивника з метою максимальної реалізації власних національних інтересів. Не є винятком і російсько-українська війна, в якій воєнна агресія Росії супроводжується активним використанням новітніх інформаційних технологій поза зоною бойових дій. Ідеться, наприклад, про хакерські атаки та кібератаки, інформаційно-психологічні операції та поширення дезінформації через ЗМІ. Такі інструменти традиційно використовуються Росією з метою впливу на політичне керівництво України та українських громадян як для просування російських наративів, поширення недовіри до влади й внутрішньої дестабілізації України, так і для посилення своєї позиції в переговорному процесі щодо врегулювання російсько-української війни.

Фактор КНДР у російсько-українській війні

Максим Затоковенко — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Північна Корея направила військових до України для підтримки російського вторгнення, і цей крок став черговим свідченням поглиблення двосторонньої співпраці після початку повномасштабної війни. Ймовірно, москва прагне використати північнокорейський людський ресурс для посилення своїх наступальних операцій та часткового компенсування нестачі власного особового складу. Втім присутність північнокорейських військових у зоні бойових дій в Україні має ширші геополітичні наслідки. Пхеньян, схоже, розглядає це як можливість надати своїм військовим досвід участі в сучасній війні, який потенційно може бути використаний у майбутніх конфліктах. Поглиблення військово-політичного союзу між КНДР та росією становить серйозну загрозу довготривалій стабільності не лише на Корейському півострові, а й у всьому Азійсько-Тихоокеанському регіоні, що може мати потенційний вплив на стратегічних союзників України – США та Японію.
Тому мета статті – дослідити масштаб залученості КНДР у війну в Україні та підтримку РФ.

Участь КНДР у російсько-українській війні: сьогоденні реалії та геополітичні наслідки

Ірина Лапіна — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

У 2024 році російсько-українська війна розширила театр бойових дій і остаточно перестала бути «регіональною проблемою Європи». Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР) відкрито підтримує Росію, постачаючи їй артилерійські снаряди та ракети, а в 2024 році її війська долучилися до бойових дій. Така участь КНДР не лише посилює військові можливості агресора, але й створює ризики для стабільності Корейського півострова та Азійсько-Тихоокеанського регіону, перетворюючи війну в Україні на глобальну проблему з непрогнозованими наслідками.
Мета доповіді – розкрити вплив КНДР на перебіг російсько-української війни та відповідні геополітичні наслідки.

Норвезька підтримка України в боротьбі за незалежність і територіальну цілісність

Максим Огородник — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

З моменту здобуття незалежності в 1991 р. Україна пройшла складний шлях, щоб стати суверенною державою. Проте російська агресія з 2014 р. створила безпрецедентну загрозу незалежності та територіальній цілісності нації. У зв’язку з цим зовнішня допомога стала вирішальним елементом для України. Норвегія займає унікальне місце серед країн, які надали значну допомогу. Цей народ продемонстрував принциповість на користь України, незважаючи на віддаленість від кризового осередку.

Позиція Ватикану щодо російсько-української війни (2022–2024)

Михайло Лендел — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

На сучасному ж етапі релігія відіграє помітну роль, звісно, не таку, як у добу середньовіччя, але все ж. Релігія тою чи тою мірою наявна в кожному збройному конфлікті. Російсько-українська війна не стала винятком. Незважаючи на те, що дехто вважає цю війну виключно за території, на нашу думку, Росія має на меті повністю знищити український етнос. Водночас ми зобов’язані погодитися з Пітером Мандавілем і Айденом Х’юстоном, що «конфлікт в Україні – це не лише питання жахливого насильства, а й конфлікт із глибоко вкоріненим релігійним значенням» [9]. Питання релігії в контексті російсько-української війни є надзвичайно широким, тому в цьому дослідженні зосередимо увагу на позицію Апостольської столиці – Ватикану стосовно цієї війни. Хронологічно обмежимося періодом з 24 лютого 2022 р. до кінця 2024 р.

Україна після війни очима іноземних інвесторів: перспективи перетворення на європейського «економічного тигра»

Данило Маковей — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Україна має надзвичайно великий потенціал, який у післявоєнний період може стати рушійною силою економічного зростання, і сьогодні питання залучення світових інвестицій набуває критичного значення. Серед численних викликів, спричинених руйнівними наслідками війни, Україна має унікальну можливість перетворитися на справжнього «економічного тигра» Європи, якщо буде створено сприятливе середовище для іноземного капіталу та модернізації національної економіки. Крім ЄС, Сполучені Штати Америки також мають на меті активну участь у відновленні української економіки після завершення російськоу-країнської війни. Міністр фінансів США Скотт Бессент зазначив, що співпраця з Україною виходитиме за межі видобутку природних ресурсів. «Це буде взаємовигідно. Коли американці матимуть частку у відновленні української економіки після завершення цього конфлікту, США також отримають вигоду», – підкреслив він. За його словами, залучення американських інвестицій та технологій сприятиме економічному зростанню України, зокрема у сфері видобутку рідкісних копалин, енергетики та модернізації державних підприємств [5]. Це висловлювання свідчить про стратегічний інтерес США до економічного відновлення України та їх готовність брати участь у ключових секторах української економіки. Можливість залучення іноземного капіталу, технологій та досвіду сприятиме модернізації промисловості, розвитку енергетичного сектору та приватизації державних підприємств.

Міжнародна підтримка гуманітарного розмінування території України в 2025 році

Владислав Цапко — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Російське повномасштабне вторгнення в Україну залишає величезну проблему мінної загрози, що ставить під небезпеку життя українців, економіку країни та її майбутні перспективи. Станом на грудень 2024 р. під загрозою забруднення та потребою в обстеженні перебували 138 503 км² суходолу та 14 000 км² водних територій. Це менше, порівняно з 174 000 км² у 2023 р., завдяки скороченню, скасуванню та роботам з розмінування протягом 12 місяців після звіту RDNA3. За оцінками четвертого звіту про збитки та потреби (RDNA4), підготовленого у 2025 р. спільно Україною, Світовим банком, Європейською Комісією та ООН, повне очищення території України загалом оцінюються у 29,8 млрд доларів США. Ця цифра на 4,8 млрд менша, ніж попередня оцінка RDNA3 у 34,6 млрд [10, с. 190]. Ця сума вражає не лише через складність роботи, але й через те, що війна щороку посилює гуманітарні, економічні та соціальні труднощі, роблячи потребу в коштах для відбудови складнішою. Найбільше від мін постраждали південні й східні регіони, а також території північних областей України, які були тимчасово окуповані Росією: саме там фіксується найбільше випадків із вибухами. Але треба зазначити, що на Півдні та Сході України, де тривають бойові дії, повноцінний огляд ділянок довгий час може бути неможливим.

Воєнні конфлікти в Україні та Палестині: історичні паралелі та відмінності

Кароліна Ахмедова — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Воєнні конфлікти XXI ст. залишаються серйозним викликом для міжнародної спільноти. Серед найбільш значущих із них виділяються російсько-українська війна та палестино-ізраїльське протистояння. Обидва конфлікти мають глибокі історичні корені та охоплюють питання національної ідентичності, територіальних суперечок і міжнародного втручання.

Військово-політична інтеграція Європи: від проєктів до реалізації

Олександр Мосієнко , Богдан Вознюк — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Агресія Росії проти України демонструє, що загроза ескалації конфлікту не зникла, а зусилля світової громадськості, на жаль, недостатні. Саме тому діяльність воєнно-політичних союзів, коаліцій та альянсів як об’єднань держав з метою спільних дій у розв’язанні політичних, економічних чи воєнних завдань привертає увагу дослідників. Існує багато робіт, що присвячені або післявоєнним політичним змінам у Європі та світі, або історії створення НАТО та міжнародних організацій (наприклад, роботи Д. Гепперта, В. Теслюк), або конкретно історії створення НАТО (І. Яковюк, Р. Орловський).
У статті стисло викладаються основні договори та проєкти військово-політичної інтеграції країн Європи в умовах холодної війни.

Історія відкриття і досліджень золотого предмета з Передерієвої могили

Дмитро Лашко — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Відкриття і дослідження золотого предмета з Передерієвої могили має цікаву та неоднозначну історію, навколо якої сплелися реальні факти, вигадки й перекручування, до яких причетні як деякі учасники подій, так і різні сторонні міфотворці. Як би там не було, яскрава золота знахідка з Передерієвої могили є однією з найбільш видатних пам’яток скіфської торевтики, що походить із теренів української Донеччини й наразі прикрашає експозицію Національного музею історії України.

Боротьба за скіфську спадщину крізь призму виставкових проєктів у часи російсько-української війни

Альвіна Блаженко — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Сьогодні скіфські артефакти є важливими елементами культурної та історичної спадщини українського народу. Важливі колекційні зібрання періоду панування скіфів на території українських земель представлені численними артефактами, які експонуються не тільки в музеях України, а і в музеях ЄС, транслюючи інколи різні наративи.

Римське проникнення в Північне Причорномор’я у І ст. до Р. Х. – IV ст.

Константин Йосиф Кобас — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Мета нашого дослідження полягає в описі процесу римського проникнення в зазначений регіон, подальшого розгортання та характеристиці присутності римлян, а також визначенні її форм.

Давнє населення передгір’я Буковинських Карпат: природа і матеріальні впливи культур регіону

Олександр Гадинко — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Характеризуючи давні населені пункти Сторожинеччини, можна дійти таких висновків. По-перше, природно-географічні та кліматичні особливості краю суттєво вплинули на час та місце появи людини на цих теренах, що підтверджується умовами проживання та назвами самих населених пунктів. По-друге, археологічні розвідки, розкопки та дослідження у цьому регіоні проводилися ще в 1960–70-х рр. ХХ ст., тому актуальність їх набуває значення з двох причин – чимала дослідницька перерва у часі та необхіднсть проведення подальших історико-археологічних розвідок цього терену. По-третє, цей регіон населяли різні культури – трипільці, скіфи, слов’яни, – про що свідчать залишки їх матеріальної культури. По-четверте, основним автохтонним населенням краю є українці (слов’яни) і румуни (волохи), чиї сліди знаходимо в кожному населеному пункті, які починають згадуватися в письмових документах лише з XІV–ХV ст. і далі. По-п’яте, вивчення минулого рідного краю (землі) є важливим обов’язком збереження історичного минулого народу, його пам’яті, мови. Цьому сприяють як історичні, так і географічні умови розташування регіону, а також соціокультурна спадщина краю.

Опис первісних релігій та природа релігійного мислення за Паскалем Буає

Максим Мазур — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Мета статті – розкрити основні етапи розвитку первісної релігії та співвіднести їх із даними, отриманими в роботі французького антрополога Паскаля Буає «Пояснюючи релігію. Природа релігійного мислення».

Становище жінок у доісламській Аравії

Вікторія Яцун — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Попри наявність численних досліджень становища жінок в ісламському світі, доісламська доба Аравії залишається менш вивченою. Це дає змогу простежити еволюцію гендерних відносин і їх трансформацію під впливом ісламу, дізнатись витоки традиційної соціальної поведінки народів Аравійського півострова.

Підпорядкування Російською імперією номадичної ойкумени Північного Причорномор’я: переселення ногайців у другій половині XVIII ст. .

Єва Кубріцька — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Конфлікт геополітичних інтересів Російської та Османської імперій (останню в регіоні представляло Кримське ханство), досягнув свого апогею в 1768 р., коли почалася російсько-турецька війна, яка докорінно переорієнтувала розстановку сил на території Північного Причорномор’я. Ще з часів розпаду Золотої Орди кримські хани Гіреї були «старшими» нащадками Чингізидів як серед інших ханів, та й порівняно з московськими царями.

Ідеологічні засади концепції «русского миру»: історичні витоки та сучасні інтерпретації

Тетяна Штагер — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Одним із ключових аспектів концепції «русского миру» у XXI столітті є її роль у гібридній війні Росії проти України, ідеологія використання для легітимізації територіальних претензій, виправдання воєнної агресії та проведення інформаційних проблем. Концепція «русского миру» стає основою впливу на пострадянські держави та інструментом дестабілізації регіону.

Muscovite-Ukrainian wars in history and modernity

Yevhenii Hnyp — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Сучасна російсько-українська війна не схожа на будь-яку іншу. Українці мають суверенну державу та вперше підтримку міжнародної спільноти на такому рівні. Важливим є розуміння українців, ким насправді є ворог – не сусід із відмінними політичними поглядами, а росіянин, який прийшов зі зброєю в руках, щоб підкорювати всіх українців незалежно від особистої ідеології. Проте політична нестабільність і внутрішні конфлікти можуть створити ризики для державності, нову Руїну, а тоді росіянам буде легко захопити та повторити все зло, яке вони заподіяли колись.

Україна та Росія: міф про «братні народи»

Олексій Зябченко — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Концепція «братніх народів» століттями використовувалася в російській імперській та радянській пропаганді для виправдання політичного, культурного та військового домінування над Україною. Ідея про братні народи з’явилася в часи пізнього сталінізму після Другої світової війни і остаточно утвердилася після «відзначення» 300-річчя Переяславської ради у 1954 році. Саме тоді виникла ця міфологема про російський народ як старшого брата й український народ як молодшого брата [1]. Такий термін формувався і поширювався через спаплюжену історіографію, яку видавали за офіційну пропаганду та масову культуру, створюючи хибне уявлення про нібито спільне історичне коріння, невіддільний зв’язок і природну єдність українського та російського народів. Однак ці наративи з російської сторони не лише викривляють реальну історію відносин між двома націями, а й слугують ідеологічним обґрунтуванням для політики імперіалізму та агресії з боку Росії.

Історична пам’ять визвольних змагань 1917–1921 рр. у назвах військових частин Збройних Сил України періоду новітньої російсько-української війни 2014–2025 рр.

Михайло Стьопочкін — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Новітня російсько-українська війна (2014–2025) є своєрідним продовженням Визвольних змагань (1917–1921), адже у вказаних конфліктах конфліктуючими сторонами є дві країни – Україна та Росія. Історична пам’ять, яка залишилася з часів Визвольних змагань, справляє свій вплив на найменування українських військових частин у часи Новітньої російсько-української війни. Для українців неабияке значення в розбудові власних Збройних Сил становить військовоісторична пам’ять та традиції, які закладалися впродовж усієї історії розбудови національного війська України.

Пропаганда та агітація сталінського тоталітарного режиму проти УПА та ОУН на сторінках місцевої преси Станіславщини (1944–1945)

Андрій Щеглов — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

У пропонованому дослідженні, зі урахуванням досягнень сучасної української історіографії, вперше у науковий обіг вводяться критично опрацьовані публікації обласної та районної преси Станіславської області періоду найактивнішої боротьби Червоної армії та репресивних структур сталінського тоталітарного режиму з відділами Української повстанської армії (УПА) загалом та членами Організації українських націоналістів (ОУН) особливо.

Від Євромайдану до соцмереж: як кремлівська пропаганда використовує термін «каструлеголові» в інформаційній війні

Юлія Паламарчук — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

У цій статті розглянемо історію використання терміна «каструлеголові» в російській пропаганді, механізми його поширення, а також роль нових пропагандистських осередків, зокрема у Twitter та Threads, у розпалюванні інформаційної війни проти України.

Вплив соціальних мереж та медіа на формування громадської думки в Україні

Дарія Шпортун — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Громадська думка – це колективне судження людей, у якому ставлення до подій і явищ виявляється у формі схвалення, осуду або вимоги. Вона формується в процесі руху інформації в суспільстві, відображає людське буття, суспільну практику і виступає регулятором діяльності.

Інтеграція чатрулетки і телебачення: на прикладі діяльності діалогера Андрія (Полтави) Карпова (2018–2022)

Данило Осадець — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Ця наукова розвідка спрямована на дослідження аспекту діяльності на телебаченні українського діалогера на псевдо Андрій Полтава у період з 2018 р. до 2022 р. «Полтава» є громадянином України, 1976 р. народження, справжнє ім’я – Андрій Карпов, уродженець м. Полтава, з чим, очевидно, і пов’язаний вибір творчого псевдо. А. Карпов займається підприємницькою діяльністю, є волонтером, громадським і політичним діячем, із 2014 р. – блогером, а щонайменше з 2017 р. – активним представником українського діалогерства як автор каналу «Вата Шоу» (та інших із похідними назвами) [2].

Динаміка президентських наративів про Україну (на матеріалах демократичної адміністрації Байдена)

Катерина Чех — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Україна фігурує у президентському дискурсі США ще з часів розпаду Радянського Союзу та здобуття незалежності. Яскравим прикладом є відома промова Дж. Буша «Котлета по-київськи» [2]. Американські президенти по-різному згадували Україну, щоб пояснити політику своєї адміністрації. Іноді такі згадування передували ухваленню рішень, готуючи суспільство до змін у зовнішньополітичному курсі США або виправдовуючи вже наявні підходи (наприклад, політика поширення демократії чи нерозповсюдження ядерної зброї). До того ж згадки про Україну були спрямовані не лише на внутрішню аудиторію, а й на зовнішню. Саме тому президентські наративи – це не просто слова про Україну, а втілення політики США, вписаної у широкий контекст вирішення складних міжнародних проблем.

Роль особистості у розвитку міжнародних відносин: соціокультурний аспект

Анна Северенчук , Надія Яблонська — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Роль особистості в історичних подіях та міжнародних відносинах є важливим соціокультурним феноменом. Однак деякі теорії стверджують, що історія визначається глобальними соціальними, економічними та культурними процесами, і вплив окремих політичних діячів на формування міжнародних відносин є незаперечним. У різні історичні епохи правителі, реформатори, військові лідери та дипломати відігравали ключову роль у зміні політичної карти світу, розв’язанні або запобіганні конфліктам, визначенні векторів міжнародного розвитку. Роль особистості у формуванні історичних процесів завжди була предметом дискусій серед науковців [3].

Українські регіони як поле публічної дипломатії в українсько / радянсько-чехословацьких відносинах 1945–1953 рр.

Вікторія Фролова — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

З методологічного погляду, вдалим застосуванням концептів публічної, культурної дипломатії, «м’якої сили» в історичному дослідженні є розвідки А. Тертичної, І. Матяш, Т. Орлової та ін. Обмежене використання концепту публічної дипломатії та пов’язаних із нею понять в історичних дослідженнях часто супроводжується прагненням «не перетнути межу» у дотриманні напряму чи спеціалізації, що є актуальним для подолання кваліфікаційних етапів (підготовка, наприклад, дисертацій), відповідності профілів наукових напрямів та певних інших відповідностей. Водночас збагачення, оновлення методологічного інструментарію істориків здатне збагатити уявлення про феномен радянського у царині історії зарубіжних відносин України.

Дипломатія в умовах російсько-української війни

Анастасія Фаріон — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Дипломатія є ефективним способом обміну інформацією та ідеями між різними культурами та країнами. Для досягнення вищого рівня глобалізації Україна має зрозуміти, що рівноправна участь у загальному глобальному розмаїтті не означає максимальної залежності від зовнішнього світу. Дипломатія потрібна для більш стабільних міжнародних відносин [3].

Артивізм у міжнародних комунікаціях

Анастасія Бонюк — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Міжнародна комунікація допомагає знаходити порозуміння між різними культурами, націями, релігіями. Мистецтво стає засобом такої комунікації, орієнтованим на зміни і трансформації «мовою», яка переміщується з академічного чи музейного творення в соціальні простори, стаючи освітнім інструментом. Мистецькі інституції, організації та самі митці, які співпрацюють у активістських проєктах обміну мистецтвом, відіграють важливу роль у розвитку міжнародних комунікацій.
Мета цього повідомлення – виявити взаємовплив мистецтва і суспільно-політичних рухів й окреслити функції артивізму та перспективи його використання в міжнародних комунікаціях.

The role of populist leaders in peace negotiations: pros and cons

Наталія Зажирко — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Populist leaders have increasingly become central figures in global politics, often emerging in times of economic distress, social unrest, and political dissatisfaction. Their leadership style, characterized by direct appeals to “the people” against perceived corrupt elites, can reshape the dynamics of peace negotiations in both constructive and destructive ways [12]. The involvement of populist leaders in peace negotiations raises questions about their ability to foster lasting stability, as their emphasis on popular support and nationalist rhetoric can either unlock new diplomatic opportunities or deepen existing divisions [4]. Understanding the role of populist leaders in peace negotiations requires examining how their political strategies, leadership styles, and public appeal interact with the complex processes of diplomacy.

Кліматична дипломатія як новий вимір міжнародних відносин

Катерина Зубарєва — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Дослідження потенціалу цифрової дипломатії не є новим, але якщо у 2020– 2022 рр. основна увага приділялася технічним і безпековим аспектам, пов’язаним з обмеженнями у зв’язку з пандемією COVID-19, то сьогодні здебільшого аналізується її вплив на реалізацію державних стратегій і багатосторонні відносини загалом. Науковці Т. Краснопольська, І. Милосердна, В. Рашица у своїх роботах розкривають роль цифрової дипломатії як напряму публічної. Сьогодні важливо зрозуміти, як цифрові технології можуть доповнювати традиційні дипломатичні методи та сприяти більш ефективному міжнародному діалогу. Саме тому метою цієї статті є виявити значення цифрової дипломатії в сучасних міжнародних відносинах, зокрема її ролі у врегулюванні конфліктів.

Кліматична дипломатія як новий вимір міжнародних відносин

Карина Кривдюк — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

В умовах сучасних глобальних викликів, пов’язаних зі зміною клімату, значної актуальності набуває кліматична дипломатія як особливий напрям міжнародних відносин. Кліматична дипломатія поступово перетворюється з периферійного питання на ключовий чинник формування зовнішньополітичних стратегій держав та діяльності міжнародних організацій. Зміна клімату впливає на всі аспекти міжнародних відносин – від економічної співпраці до питань безпеки, міграції та гуманітарної допомоги [4].

Стратегічний гумор у міжнародних комунікаціях

Лілія Мартинюк — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

Міжнародні комунікації – важливий складник сучасних міжнародних відносин, дипломатії та бізнесу. Ефективним засобом налагодження контактів, створення довіри та зменшення напруги між сторонами, що комунікують між собою, є гумор і особливо його різновид – стратегічний гумор. Як інструмент покращення відносин, він вимагає особливого розуміння етичних аспектів і культурних особливостей з метою уникнення конфліктних ситуацій.
Мета повідомлення полягає в розкритті концепції «стратегічний гумор» та виявленні особливостей його застосування в міжнародних комунікаціях на прикладах його використання світовими лідерами.

Жінки у дипломатичних переговорах під час російсько-української війни: виклики та перспективи

Наталія Демко — Sun, 13 Jul 2025 00:00:00 +0300

У сучасному світі жінки відіграють дедалі важливішу роль у міжнародній дипломатії та врегулюванні конфліктів. Під час російсько-української війни їхній внесок у мирні переговори, гуманітарну дипломатію та міжнародну адвокацію набуває особливого значення. Ця тема є актуальною з огляду на необхідність усебічного вивчення суспільних змін та історичних тенденцій, пов’язаних із залученням жінок до дипломатичних процесів [4, с. 15].

Значення операції «BOLO» в контексті повітряної війни США у В’єтнамі

Артем Павлюк — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Серед головних напрямів зовнішньої політики США у Південно-Східній Азії у 1960-ті рр. був В’єтнам, що було обумовлено його вигідним географічним і геополітичним положенням, яке давало змогу контролювати Південно-Східну Азію. В контексті повітряної війни США проти Північного В’єтнаму, що тривала впродовж 1963–1968 рр., варто приділити особливу увагу операції «Bolo», оскільки її успішне проведення переломило війну з винищувальною авіацією Північного В’єтнаму на користь США. Це сталося завдяки використанню літака F-4 Phantom, що став геймченджером для військово-повітряних сил (ВПС) США у війні у В’єтнамі.
Мета роботи полягає в аналізі операції «Bolo», її впливу на повітряну кампанію США у В’єтнамі, демонстрації ролі Робіна Олдса в її розробці та реалізації.

Американсько-українські відносини в умовах другого президентства Дональда Трампа: виклики та перспективи

Михайло Коваленко — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Друге президентство Дональда Трампа, яке розпочалося 20 січня 2025 р., стало новим етапом у розвитку американсько-українських відносин на тлі російсько-української війни, що триває вже понад три роки. Інавгураційна промова Трампа містила обіцянку «зробити Америку знову великою», що включала перегляд зовнішньополітичних пріоритетів і скорочення витрат на міжнародні конфлікти [1]. Цей підхід одразу викликав занепокоєння в Україні, яка з 2022 року значною мірою залежить від американської військової та економічної підтримки. Мета цього дослідження – визначити можливий вплив політики Трампа під час другої каденції на американсько-українські відносини, оцінити її наслідки для підтримки України в умовах війни та окреслити можливі сценарії розвитку партнерства між двома країнами. Особлива увага приділяється змінам у зовнішньополітичному курсі та їх відображенню в аналітичних звітах і медіа, громадській думці в США.

Вплив «Довгої телеграми» Джорджа Кеннана на становлення стратегії стримування комунізму

Дмитро Король — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Стратегія стримування, сформульована Джорджем Кеннаном, стала наріжним каменем зовнішньої політики США у другій половині XX століття. Її поява була зумовлена низкою історичних, ідеологічних та політичних чинників. Основна мета цього дослідження – визначити ключові передумови, що призвели до виникнення цієї стратегії саме в такому вигляді. Водночас, оскільки тема є надзвичайно широкою та багатовимірною, розгляд сутності самої концепції стримування та її подальшої еволюції буде проведено у майбутніх дослідженнях.

Геоекономічне суперництво США та Китаю

Вероніка Домбровська — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Американсько-китайські відносини визначають як класичне суперництво великих держав за гегемонію у світі. Дві найбільші економіки світу ведуть не лише боротьбу за ринки збуту й технологічне лідерство, а й намагаються посилити свій вплив у міжнародних фінансових та виробничих сферах. Торговельні війни за останні десятиліття набули найяскравішого свого вираження і спричинили значні зміни у глобальній економічній динаміці.

Санкційна політика Великої Британії проти РФ

Марія Білецька — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Санкції є важливим інструментом стримування. Так, одним із ключових складників боротьби з агресією РФ проти України стало запровадження санкцій на окремі політичні еліти, обмеження доступу до міжнародних фінансових ринків, замороження активів, імпорту та експорту певних товарів. Санкції розглядаються як запобіжні та обмежувальні заходи, які дають змогу реагувати на політичні виклики та події, що суперечать цілям і цінностям держав, що їх застосовують [4]. Проте питання ефективності санкцій у припиненні активних бойових дій залишається відкритим.
Метою цього повідомлення є визначення впливу санкцій Великої Британії проти Росії як інструменту протидії агресору.

Актуалізація проблематики Індо-Тихоокеанського регіону в сучасних міжнародних відносинах

Максим Мельник — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Індо-Тихоокеанський регіон з кожним роком стає все більш важливим для світової економіки і політики. На разі в цьому регіоні живе 5,9 млрд людей, що робить його найбільшим за населенням регіоном у світі. А за економічними показниками 60 % світового ВВП і дві третини світового росту економіки припадають саме на Індо-Тихоокеанський регіон [11, с. 3]. Як у грудні 2021 р. в Джакарті зазначив колишній держсекретар США Ентоні Блінкен: «Сполучені Штати визнають, що значна частина майбутнього нашої планети буде написана в ІндоТихоокеанському регіоні. Наша незмінна відданість цьому регіону і наша співпраця з нашими союзниками і партнерами допоможе нам досягти вільного і відкритого, взаємопов’язаного, процвітаючого, стійкого і безпечного регіону для усіх» [11, c. 2]. Тому такий зсув на Схід є закономірним процесом міжнародних відносин.
Метою цього дослідження є визначити фактори, які обумовлюють актуальність проблематики Індо-Тихоокеанського регіону в сучасних міжнародних відносинах.

Конфлікт Китаю і Тайваню в контексті російсько-української війни (2022–2025): трансформація позицій та ключові виклики

Анна Савельєва — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Конфлікт між Китаєм і Тайванем є однією з найгостріших геополітичних проблем сучасності. Тайвань, який фактично є незалежною державою, Китай офіційно вважає своєю провінцією. Загроза силового сценарію об’єднання Тайваню з КНР існувала десятиліттями, проте події, що розгорнулися після початку російсько-української війни у 2022 р., вплинули на динаміку цього конфлікту. У цій роботі буде розглянуто, як змінювалися позиції Китаю і Тайваню під впливом війни в Україні, які уроки сторони винесли з цього конфлікту та які трансформації спостерігалися у 2022–2025 рр.

Глобальний Південь як новий вектор української зовнішньої політики: африканський вимір

Олександр Оніщук — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

«Глобальний Південь», що включає країни Африки, Латинської Америки, Південної Азії та Океанії, відіграє дедалі більшу роль у міжнародній політиці. Для України, яка дещо переглянула свої зовнішньополітичні пріоритети після 2022 р., співпраця з державами Глобального Півдня стала важливим напрямом дипломатії. Політика України все більше зміцнюється задля посилення дипломатичної присутності у різних регіонах, розширення економічного співробітництва, протидії російському впливу та зростання власного міжнародного іміджу.
Метою дослідження є аналіз основних напрямів політики України щодо Глобального Півдня, визначення її викликів та перспектив. Дослідження розглядає дипломатичний, економічний та інформаційний складники цієї політики, вплив зовнішніх факторів на розвиток відносин України з країнами регіону.

Особливості розвитку партнерства «Україна – НАТО» в умовах сучасних безпекових викликів

Софія Гонзель — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

З моменту проголошення незалежності у 1991 р. співпраця України з НАТО пройшла тривалий шлях еволюції, трансформуючись із формального партнерства в тісну взаємодію у сферах оборони, безпеки та реформ. Головна мета цього співробітництва полягає у зміцненні національної безпеки країни та сприянні її євроатлантичній інтеграції. Співпраця охоплює широкий спектр питань: від участі у миротворчих місіях до допомоги у реформуванні Збройних Сил України, а також передбачає обмін розвідданими, спільну розробку військових технологій і програми підготовки кадрів.

Вплив російсько-української війни на трансформацію європейської безпекової політики

Ольга Мельник — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Повномасштабна війна, розгорнута Російською Федерацією 24 лютого 2022 р. проти України, кардинально змінила підходи європейських держав до питань безпеки, оборони та міжнародного співробітництва. Ця нова реальність призвела до посилення єдності колективного Заходу, пробудження Європи в безпековому та оборонному вимірах, зміцнення й розширення НАТО та зростання присутності США [3]. Але незважаючи на це, зберігаються політичні розбіжності серед членів ЄС, зокрема щодо питання стратегічної автономії союзу.

Блокування соціальних мереж як інструмент контролю інформаційного поля авторитарними режимами

Катерина Гутнік — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Блокування соціальних мереж є поширеним інструментом, який використовується авторитарними режимами для контролю інформації, придушення інакодумства, обмеження поширення інформації про ті чи інші події, які можуть зашкодити репутації чинної влади, та обмеження свободи слова. Також соціальні мережі можуть блокуватися через можливу загрозу для національної безпеки. Для глибшого розуміння цього явища доцільно розглянути конкретні приклади таких дій, реакцію на них та які наслідки вони мають для суспільства.

Безпековий вимір європейської демографічної кризи

Вадим Федорчук — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Метою цього дослідження є визначення основних безпекових загроз демографічної кризи в Європі та розгляд стратегій боротьби з нею. Дослідження базується на кількісно-статистичному підході.

Позиція гравців Східної Азії щодо війни росії проти України в 2024 році: зміни риторики та дій

Анастасія Іващук — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Війна росії проти України стала не лише ключовим фактором дестабілізації безпекової архітектури Європи, а й стратегічною дилемою для Азійського регіону загалом та Східної Азії зокрема. З початку війни одним із чинників процесу визнання росію агресором і терористом або, наприклад, у питаннях введення санкційного режиму були і залишаються держави Східної Азії. Ключові гравці, зокрема Китай, Японія, Південна Корея, а також Тайвань, демонструють різні підходи до оцінки та реагування на поточну ситуацію в моменті та зокрема.

Інтеграційні процеси «Глобального Півдня»

Анна Господар — Fri, 11 Jul 2025 00:00:00 +0300

Після закінчення холодної війни поняття «Глобальний Південь» у міжнародних відносинах використовувалося як альтернатива поняттю «третій світ» і стосувався економічно менш розвинених держав, переважно членів Руху неприєднання. Проте сьогодні Глобальний Південь – це держави з усього світу з різноманітними економічними та політичними системами й асиметричним потенціалом, який, однак, не заважає їм виробляти спільні позиції з ключових питань міжнародної політики, зокрема й у межах багатосторонніх форматів. Зростаючий вплив Глобального Півдня на міжнародні відносини посилює конкуренцію з іншими центрами сили, і насамперед із євроатлантичною спільнотою.

Титул і зміст збірника.

Збірник матеріалів VIІ Міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених «Травневі студії 2025: історія, археологія, міжнародні відносини та перспективи повоєнного відновлення».