Травневі студії: історія, політологія, міжнародні відносини

Титул і зміст збірника.

Збірник матеріалів V міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених «Травневі студії 2023: історія та міжнародні відносини в інформаційному протистоянні»

Ретроспектива російсько-українського військового протистояння

Руслан Зелінський — Mon, 20 Nov 2023 00:00:00 +0200

Витоки російської агресії відносно українських земель можна віднести ще до початку ХІІ ст., коли Ростово-Суздальське князівство претендує на першість у Київській державі. Місцевий князь Андрій Боголюбський, прагнучи посісти київський престол, у 1169 р. вчинив руйнування та грабунок Києва.
Черговою віхою кривавого шляху Московії стали війни з Литвою в ХV– ХVІ ст. за київську спадщину. У цей час Київська держава втратила цілісність, а українські землі перейшли під владу Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Велике князівство Литовське, Руське та Жемайтійське, навіть з огляду на назву, було своєрідною конфедерацією, де українські (руські) землі жили повноцінним національним життям. Проте Московське князівство розпочало з Литовською державою війни, претендуючи на значну частину українських (руських) земель. Оскільки українська (руська) політична еліта та військові формування Великого князівства Литовського брали активну участь у цих війнах, є підстави віднести до них складову російсько-українського (московсько-руського) збройного протистояння. Адже боротьба йшла за київську спадщину.

Російсько-українська війна і перспективи інтеграції України до ЄС та НАТО

Павло Приймак — Mon, 20 Nov 2023 00:00:00 +0200

24 лютого 2022 р. – дата, яка змінила не тільки внутрішню політику України, змін зазнав і геополітичний порядок в усьому світі. Повномасштабна війна Росії проти України стала справжнім поштовхом для провідних а́кторів до рішучих дій на міжнародній арені. Більшість із них були вимушені переглянути свою політику, насамперед ідеться про міжнародні організації та об’єднання.

Міжнародна співпраця України та НАТО у контексті російсько-української війни

Руслан Ковальчук — Mon, 20 Nov 2023 00:00:00 +0200

Співпраця з Організацією Північноатлантичного договору як найбільш успішною та впливовою військово-політичною організацією є одним із пріоритетних напрямів зовнішньої політики України. Співробітництво з НАТО має велике значення для гарантування безпеки і миру на євроатлантичному просторі, передусім у контексті подолання загроз з боку Російської Федерації.
Після початку російської збройної агресії країни-члени НАТО одностайно висловили підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, осудили дії Російської Федерації та дали високу оцінку діям української влади під час кризових ситуацій. Зокрема, українська влада ухвалила рішення про цілковите зупинення військово-технічного співробітництва з Росією, відмовилась від позаблокового статусу та юридично закріпила свій намір вступити до ЄС і НАТО.

Війна Росії проти України на міжнародній арені

Людмила Бишук — Mon, 20 Nov 2023 00:00:00 +0200

Реакція світової спільноти на повномасштабну віну Росії проти України була швидкою та емоційною. Усі країни-партнери України почали поширювати інформацію про війну, застосовувати проти Росії санкції. Проте підтримка нашої держави не була цілковитою. Так, США запровадили санкції, була введена заборона використання SWIFT та від’єднання Росії від повітряного простору ЄС. Також багато компаній покинули російський ринок, що має у майбутньому і зараз призвести економіку Росії до кризи.

Місце ЄС у забезпеченні безпеки в Європі в контексті війни в Україні

Євгенія Булана — Mon, 20 Nov 2023 00:00:00 +0200

Метою цього повідомлення є визначення місця та ролі ЄС у питанні забезпечення безпеки на континенті через російську агресію проти України. Зазначена тема викликає доволі бурхливу дискусію у політичних, наукових і журналістських колах. Переважна більшість аналітичних досліджень присвячена оцінюванню потенціалу ЄС як безпекового актора в умовах російсько-української війни. Дослідженнями з цієї теми займаються Хільке Дейкстра, Каролін Мозер, Ганна Шелест, Густав Грессель та інші. Російська агресія ще більше актуалізувала питання спроможності ЄС виступати гарантом або контриб’ютором безпеки в регіоні.

Військова допомога європейських держав Україні під час російсько-української війни

Ілона Величко — Mon, 20 Nov 2023 00:00:00 +0200

Зовнішня військова допомога Україні у веденні війни проти Росії справляє великий вплив на її здатність протистояти збройній агресії та захищати свою територіальну цілісність. Першість у рейтингу за кількістю постачання військової допомоги Україні, беззаперечно, займають Сполучені Штати Америки з наданим озброєння сумою в десятки мільярдів доларів, відразу за ними йдуть низка європейських держав, а саме: Велика Британія, Німеччина, Польща, Нідерланди, Швеція, Словенія, Литва, Латвія, Естонія та інші. Важливий внесок зробили й Канада, Австралія та Туреччина. У цій доповіді пропонується детальний огляд військової допомоги, наданої європейськими державами Україні з часу повномасштабного російського вторгнення.

Did the Western sanctions on Russia succeed, and how?

Khatia Tortladze — Mon, 20 Nov 2023 00:00:00 +0200

On February 24, 2022, Russia started a full-scale attack on Ukraine, starting the biggest conflict in Europe since World War II. Due to Russia’s invasion, the EU, the United States, and others implemented a number of sanctions on Russia. Sanctions have included constraints on Russia’s financial sector, its banking system, and its coal and oil exports, in addition to wider export laws. Meanwhile, due to their own risk assessments and, more crucially, public pressure, international businesses have willingly left the Russian market. But the

Суперечливість антиросійських санкцій із боку ФІФА

Сергій Юрчак — Mon, 20 Nov 2023 00:00:00 +0200

24 лютого 2022 р. війська РФ розпочали повномасштабний наступ на територію України. Війна зачепила всі сфери суспільного життя, не оминувши й сегмент спорту. Особливо сильно від бойових дій постраждав саме футбол, що вважається найбільш популярним видом спорту не лише в Україні, а й в усьому світі. Міжнародна федерація футболу, ФІФА (FIFA від фр. Fédération internationale de football association) – організація, що опікується футболом по всій земній кулі, не могла оминути таку подію, адже у своїй політиці вона часто орієнтується на позицію міжнародного політикуму, що задає тон порядку денного.

Діяльність міжнародних організацій стосовно надання гуманітарної допомоги Україні в 2022 р.

Ольга Васковець — Mon, 20 Nov 2023 00:00:00 +0200

Російська агресія минулого року стала причиною гуманітарної катастрофи в Україні, яка негативно вплинула на різноманітні галузі життя країни. Згідно з даними OCHA, більше 17 мільйонів українців потребують гуманітарної допомоги, а 13,4 мільйонів були вимушені залишити свої домівки. Тривала війна терористичної росії проти України залишається невпинною, і мільйони людей з усього світу продовжують надавати допомогу.

Посередництво Туреччини під час російсько-української війни

Наталія Гринько — Mon, 20 Nov 2023 00:00:00 +0200

Врегулювання міжнародних конфліктів стало пріоритетом глобального порядку денного. І посередництво є вкрай важливим інструментом дипломатії в часи криз та конфліктів. Російсько-українська війна стала справжнім викликом для сучасної дипломатії. Польща, Франція, Німеччина, Італія намагалися стати «третьою стороною», адже успіхи на цьому дипломатичному фронті принесуть не лише мир, а й дадуть змогу країні-посереднику укріпити свої позиції не лише в регіоні, а й на міжнародній арені.
Мета публікації полягає у тому, щоб охарактеризувати посередницьку діяльність Туреччини, спрямовану на врегулювання російсько-української війни.

Енергетичні санкції ЄС щодо Росії в умовах російсько-української війни

Владислав Піддубний — Mon, 20 Nov 2023 00:00:00 +0200

Відчайдушна боротьба українського народу за свою незалежність вкотре демонструє нашу відданість перемозі. Саме цей мотив та позиція українців стали поштовхом введених Європейським Союзом санкцій у відповідь на неспровоковану війну, яку розпочала Росія проти України.

Підготовка системи національної безпеки і оборони України до повномасштабної війни

Євгеній Охмак — Mon, 20 Nov 2023 00:00:00 +0200

Національна безпека містить широке коло складників, проте в умовах війни найважливішими з них є воєнний і зовнішньополітичний. Ще у 2014 р., оцінивши стан системи забезпечення національної безпеки України і її ключового елементу (сектору безпеки і оборони), керівництво держави прийняло рішення щодо їх невідкладного, кардинального, та системного реформування. Прийняття такого рішення було обумовлене необхідністю негайної акумуляції усіх державних ресурсів задля захисту територіальної цілісності держави відповідно до загроз того часу. Водночас існувало розуміння, що загрози державному суверенітету України в перспективі є значно більшими, тому підготовка системи національної безпеки і оборони до повномасштабної оборони країни бере свій початок саме від 2014 р.

Зовнішня політика України щодо поліпшення інвестиційного клімату

Дмитро Рогожинський — Mon, 20 Nov 2023 00:00:00 +0200

Війна спричинила «інфаркт» сектору української економіки. Якщо фізично країна втратила 20 % територій [1], то де-факто уся земля, що знаходилась під юрисдикцією України, опинилась у зоні потенційного терору Російської Федерації. А як результат – ускладненою для реалізації класичної бізнес-діяльності, що сконцентрована на безпеці активу та диверсифікації ризиків. Якщо взяти дані за 2020 р., що на світовому ринку є синонімом «кошмару», то ми бачимо, що ВВП України впало на 4 % [2]. Це не є гарним показником, але на фоні Королівства Британія, що втратило 11 % [3], можна вважати Українську кризову стратегію такою, що має право на існування. Враховуючи це, переходимо до показників ВВП 2022 р. і бачимо, що падіння становило 29,2 % [4]. І навіть такі неймовірні дані вважаються гарним досягненням, за словами міністра економіки України Юлії Свириденко: «Це стало можливим завдяки злагодженій роботі Уряду, парламенту, допомозі міжнародних партнерів, високій адаптивності бізнесу та населення» [4].

Перешкоджання військовій допомозі Україні окремими країнами-членами НАТО

Даяна Заховаєва — Mon, 20 Nov 2023 00:00:00 +0200

Перешкоджання військовій допомозі Україні з боку окремих країн-членів НАТО є серйозною проблемою на міжнародній арені. Ця обструкція значно погіршила відносини між Україною та її союзниками, а також іншими країнами регіону. Важливо зрозуміти причини, чому виникає ця перешкода, і що можна зробити, щоб її усунути. Чинники різні, зокрема це політичний тиск з боку Росії та економічні інтереси деяких членів НАТО, які призвели до цієї ситуації. Цю проблему можливо усунути за допомогою посиленої координації між державами-членами НАТО та посилення підтримки зусиль України з реформування сектору безпеки.

Жіноцтво на захисті України

Ольга Лаврут — Mon, 20 Nov 2023 00:00:00 +0200

В Україні жіночий рух сягає ХІХ ст., коли у 1884 р. Наталія Кобринська заснувала «Товариство руських жінок» – першу феміністичну організацію в Україні. Її членкині акцентували на питаннях рівних виборчих, освітніх та економічних прав. Прихильницями стали Ольга Кобилянська, Леся Українка та інші. У радянські часи про них воліли забути і користалися їх іменем до певної міри, применшуючи їх роль у суспільному житті. Жінку презентували як трудівницю під прикриттям її експлуатації, материнські функції на ній також залишалися. Демонструючи турботу про сім’ю, для дітей створили розгорнуту мережу закладів освіти: ясла, садочки, школи, позашкільні заклади тощо, які не лише мали полегшувати працю жінок, а й долучати до комуністичного будення дітей. Залишалися стереотипи щодо жінок в освіті, на ринку праці, в культурі.

Study of the needsof the United States of America in raw materials

Yehor Kuzmenko — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Over the past few centuries, the USA has developed to the level of a world economic leader. The United States is the most developed country with the world’s largest, most technologically advanced, and most diverse economy in the world. Some scientists believe that the world’s political map has several poles of economic development. The largest of them is American [5]. The USA has a political and economic influence on most countries of the world. But the States themselves, their economy, and development largely depend on other states, on foreign trade with these states. Therefore, the task of this study is a more detailed study of the topic of the needs of the United States in raw materials because all production, technological development, export, and import of states directly depend on their supply of raw materials. The United States is abundantly endowed with natural renewable and non-renewable resources. The country has large areas of agricultural land, a diverse climate, a long coastline, and sufficient water resources. In the ranking of the countries of the world in terms of the value of natural resources, the USA occupies the 7th position – the total value of natural resources is estimated at $45 trillion, of which 89 % is natural coal and wood.

Modern world order: trends and threats

Evheni Priymak — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

The world order reflects the objective current picture in international relations and has a multilateral character [2, p. 114]. The modern world order is characterized by complexity, to some extent instability, but it can also strive for a combination of main competing interests and, therefore themselves, to turn from confrontation into cooperation. The new world order is multilateral. It includes global, continental, regional, geopolitical, civilization, cultural, national and other aspects.

Відносини Великої Британії із країнами Європи на сучасному етапі

Юлія Дідук — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Сьогодні Велика Британія залишається важливим гравцем міжнародної арени – вона є однією з найбільш потужних держав в економічній та науково-технічній сферах, впливовим членом ООН, НАТО, G7 та інших глобальних утворень. У 2021 р. уряд Великої Британії опублікував програмний документ, що визначив основні задачі сучасної зовнішньополітичної стратегії держави під назвою «Глобальна Британія». Згідно з положеннями документу, Велика Британія позиціонувала себе як світового лідера у сферах дипломатії, міжнародної безпеки та розвитку [2].

Reasons and consequences of labor migration for the donor country .

Anna Hryb — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Labor migration has always been present, as people are always looking for a better life for themselves and better earnings. Migration has become an integral part of our lives. In a broad sense, migration is the process by which one or more people move from one place of residence, region or country to settle elsewhere. In demography, migration is defined as a movement that results in a permanent or permanent change of permanent residence. There are many reasons why people decide to change their place of residence, and this can present some difficulties. Like all processes, migration has consequences

How did the Russia-Ukraine war affect the world economy?

Leleanna Shamakhia — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Over the years of human development, states have exercised various forms of governance, endured numerous disputes, lived under pressures, and learned how to deal with difficulties through negotiation and persuasion. After the birth of diplomacy, states mastered solving problems and maximizing national interests without resorting to violence, and they even began to promote order and peace in this chaotic world. Consensus, cooperation, and negotiation are not, however, the top priorities of all states. That is why there is both hard and soft power, cohesion and dissension, war and peace in the world. Russia is one of the states that sets priorities to imperialism and appears to be a major threat for many developing and even developed states.

International leasing in world politics

Yelyzaveta Ohorodnyk — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

International trade is an important element of the world economy, which includes various business transactions between countries, such as exports, imports, investments and leasing. Recently, more and more companies are using leasing as a convenient way to obtain equipment and technology, especially in countries where funding and technical expertise are lacking.

Історичний аспект розвитку відносин Молдова–ЄС

Назар Лопанчук — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Республіка Молдова є невеликою країною у Східній Європі. На півночі, сході та півдні вона межує з Україною, а на заході з Румунією. У червні 1990 р., ще у складі СРСР, Молдова проголосила свій суверенітет, а через рік, 27 серпня 1991 р., здобула незалежність і вийшла з Радянського Союзу. У 1991–1992 рр. країна отримала визнання незалежності держави і стала членом Організації Об’єднаних Націй, ОБСЄ та інших міжнародних організацій [4]. Ще з другої половини 1990-х рр. Молдова висловлювала намір приєднатися до Європейського Союзу, однак незважаючи на це, історія цієї інтеграції є довгою та складною. Адже протягом багатьох років незалежності зовнішня політика країни змінювалася і не була послідовною, розриваючись між Заходом та Сходом.

Роль Італійської Республіки у подоланні міграційної кризи

Артур Лукашенко — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

У глобалізованому світі існує велика кількість реальних і потенційних загроз, які вимагають від держав та міжнародних організацій скоординованої відповіді. Міграційна криза постає суттєвим безпековим викликом у XXI ст. Нелегальні мігранти перетинають кордони держав не лише сухопутним, але й морським шляхом. Це чітко простежується на прикладі Європейського Союзу, міграційна політика якого перебуває у стані невизначеності та поступового реформування. У той час як ЄС успішно протидіє незаконному перетину мігрантами сухопутного кордону, контроль над морською міграцією досі залишається складним завданням. Для Іспанії, Греції, та Італії це створює додаткові безпекові виклики.

Перешкоди на шляху Фінляндії та Швеції до членства в НАТО

Діана Васильєва — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Актуальні безпекові виклики та загрози значно вплинули на трансформацію світового порядку і системи міжнародної та європейської безпеки. Основними рисами сучасного світового порядку є дестабілізація установленого після «холодної війни» балансу сил, загострення конкуренції між провідними суб’єктами міжнародних відносин за ресурси та лідерство на міжнародній арені, гібридність нових безпекових загроз, недосконалість норм міжнародного права та зростання напруженості між найвпливовішими а́кторами. Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну зруйнувало всю архітектуру європейської безпеки, спричинивши дисбаланс сил на міжнародній арені та інтенсифікацію інтеграційних процесів.

Peculiarities of the development of the tourism sphere in Türkiye

Anastasia Shemchyk — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

However, according to official ratings, among the countries with the largest share of tourism in 2022, Türkiye, which belongs to medium-developed countries and where this industry is a fairly important component of the economy, occupies a significant place. Tourism plays an important role in stimulating the economic development of Türkiye, brings significant benefits to the country’s economy and generally helps to improve its image at the regional and national levels. The Republic of Türkiye attracts tourists with its rich history, unusually beautiful landscapes, warm climate, and extremely developed tourist infrastructure. Türkiye has been an important tourist centre for many years, this industry is quite resistant to various crises, its growth dynamics can be observed compared to its neighbouring states, whose economies are gradually collapsing, Türkiye looks like a stable and creditworthy state. Also, according to the report of the World Economic Forum, according to the index of global competitiveness, Türkiye is among the top 50 countries.

Виклики та можливості розвитку Еритреї в контексті сучасних міжнародних відносин

Іван Щербіна — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

У сучасний період нестабільності міжнародної системи можна побачити, як глобальні процеси відбиваються на розвитку окремих регіонів світу, зокрема Африканському континенті. Це дослідження присвячене Еритреї – країні, яка отримала свою незалежність у 1993 р. від Ефіопії, коли більшість населення автономного регіону Еритрея підтримали шляхом голосування це рішення. Із моменту набуття незалежності Еритреї від Ефіопії в регіоні Тиграй почалася війна, яка тривала аж до 2022 р. Після закінчення конфлікту перемир’я було підписано в ПАР внаслідок інтенсивних перегорів на фоні тиску з боку Африканського союзу та США.

Екологічні ініціативи у державах Південної Америки як механізм регіональної співпраці

Катерина Соколюк — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Латинська Америка є регіоном із значною кількістю проблем у галузі охорони довкілля та природних ресурсів. Забруднення повітря, води та ґрунту, знищення природних екосистем є звичним явищем для країн регіону. У цьому контексті екологічні ініціативи є важливим інструментом для зменшення впливу господарської діяльності на довкілля та забезпечення сталого розвитку регіону і зниження пов’язаних із цим міграційних ризиків.
Метою цього повідомлення є аналіз екологічних ініціатив, що діють у регіоні Південної Америки, і їх впливу на всесвітню та регіональну екологічну ситуацію

Антикорупційна стратегія України на 2023–2025 рр.

Інна Шурман — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Україна має Угоду про асоціацію з Європейським Союзом з 2014 року. У межах процесу приєднання до ЄС Україна зобов’язувалася реалізувати широкий спектр реформ, зокрема і боротьбу з корупцією [1].
Конкретні зобов’язання щодо боротьби з корупцією включають створення антикорупційних органів, утворення національного агентства з питань запобігання корупції, запровадження ефективних механізмів контролю за деклараціями основних державних службовців, реформування судової системи та забезпечення доступу до публічної інформації.

Основні етапи формування Союзу південноамериканських націй (UNASUR)

Іван Фечко — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Інтеграційний процес у Латинській Америці є складним явищем міжнародних відносин Західної півкулі, який сягає корінням перших об’єднавчих спроб XIX ст. та займає ключове місце у сучасних міжамериканських відносинах. Звідси випливає актуальність цього дослідження. В умовах опору російській агресії Україна переглядає свою латиноамериканську стратегію та надає цьому регіону високий рівень пріоритетності. Так, 2023 р. був проголошений «роком Латинської Америки». Для посилення відносин із цими країнами важливо розуміти специфіку їх міжнародних відносин та наявних організацій. Також варто врахувати, що після останніх виборів у більшості держав до влади прийшли ліві сили («друга рожева хвиля»), які виступають за посилення інтеграційного процесу. А Президент Бразилії Лула да Сілва взагалі стоїть біля витоків створення UNASUR, і під час своєї теперішньої каденції так само робить ставку на посилення відносин із південноамериканськими сусідами.

Подача Україною заявки до НАТО. Причини та наслідки

Мар’яна Кадар — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Взаємини України з НАТО в умовах повномасштабного російського вторгнення мають першочергове значення. Із одного боку, євроатлантична інтеграція – це конституційно закріплений зовнішньополітичний курс. Проте з іншого – відбуваються певні коливання щодо цього курсу. Актуальність наведеної теми полягає в тому, що відносини між Україною та Росією залишаються напруженими, а російська війна проти України триває. Україна відчуває потребу в підтримці міжнародної спільноти, зокрема НАТО, щоб забезпечити свою безпеку та суверенітет. Російська агресія в Україні не тільки суттєво вплинула на стан глобальної безпеки: перед світом, і зокрема перед Організацією Північноатлантичного договору, постала проблема переосмислення сучасного міжнародного порядку

Інструменти ведення інформаційних війн у XXI ст.

Катерина Іващенко — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Інформаційна війна являє собою сферу, що швидко розвивається, а тому наразі немає абсолютно точного її визначення. Через це вона викликає щораз більший інтерес в оборонних планувальників і політиків. Джерелом як інтересу, так і неточностей у цій галузі є інформаційна революція, яка характеризується постійним стрімким розвитком кіберпростору, мікрокомп’ютерів та пов’язаних із ними інформаційних технологій. Оборонна потужність на усіх фронтах є першочерговим пріоритетом України у світлі воєнної агресії зі сторони Росії. Ворог щодня шукає нові способи використовувати глобальну інформаційну інфраструктуру і відповідні технології для військових цілей, тому ми маємо вивчати їх у режимі реального часу, аби ефективно протистояти підривній діяльності зі сторони РФ.

Інформаційний супровід переговорів в умовах збройного конфлікту

Інна Бабій — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Переговори в умовах збройного конфлікту чи переговори «з ворогом» мають низку специфічних характеристик. Тут можемо вказати на високий рівень ворожості, відсутність довіри, концентрацію винятково на власних цілях та інтересах, ускладнене конфліктне врегулювання, відсутність достовірної інформації про опонента або ж недостатність чи неповний аналіз такої інформації. Вплив на розвиток процесу можуть чинити особливості правового процесу впровадження рішень. На індивідуальному рівні кожен лідер звертає увагу на думку оточення задля того, щоб залишатися при владі, або щоб наступники не денонсували укладені домовленості, тому дії відповідальних за прийняття рішень можуть відзначатися ірраціональністю [3]. До того ж сторони можуть вступати у переговори без кінцевого наміру залагодження конфлікту, а робити це задля затягування часу, створення прикриття від публічної думки населення чи союзників, щоб закріпити здобутки на воєнному театрі дій чи призупинити інтенсивність бойових дій [2].

Переосмислення сутності пропаганди

Вікторія Вихристюк — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

У наш час швидкі темпи глобалізації та розвитку технологій спричинили зміну природи використання пропаганди. Більшість людей навіть не усвідомлюють, коли споживають пропаганду, адже вона вже повністю інтегрована в повсякденне життя. Сучасні втілення пропаганди включають ЗМІ, соціальні мережі, рекламу, релігійні організації, зв’язки з громадськістю, виборчі кампанії тощо. За цих умов людство почало активно застосовувати інформаційно-психологічні операції. Як наслідок – виникає новий інформаційний вид протиборства, головною небезпекою якого є інформаційна війна, невід’ємною частиною якої стає пропаганда.

Вплив інформаційних технологій на американо-китайські відносини

Артур Анісов — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Сучасний стан відносин між Сполученими Штатами та Китаєм характеризується відносною напруженістю. За останнє десятиліття, відколи Китай вийшов на такий рівень економічного та технологічного розвитку, що став мало поступатися, а подекуди й випереджати США, відносини між цими державами також вийшли на рівень своєрідної конфронтації, що відображає суперництво цих двох суб’єктів політики за вплив на світовому рівні. Протистояння має багато вимірів, однак у сучасну епоху, коли в найбільш розвинені держави вже прийшло становлення інформаційного суспільства, залишається важливим виявити тенденції у відносинах між США та КНР під впливом інформаційних технологій.
Мета дослідження – з’ясувати вплив інформаційних технологій на американо-китайські відносини.

Вплив пропаганди, ЗМІ та інформаційної війни на конфлікт між Росією та Україною: в історичному та міжнародних аспектах

Денис Шевченко — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Російська агресія проти України має глибокі історичні корені [1]. Одним із її інструментів є пропаганда. Коли саме вона стала зброєю російської влади, сказати складно. Водночас очевидним є те, що сучасна російська пропаганда є прямою спадкоємицею та послідовницею радянської ідеологічної політики.

Чорний піар в умовах війни

Валерія Вербова — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Нове століття принесло принципові зміни в характер сучасних конфліктів, що тісно пов’язується із розвитком технологій, зростанням цінності інформації як ресурсу та інструменту впливу на різних а́кторів. Інформаційний вплив може існувати у вигляді спотворення фактів, пліток, викиду дезінформації або подання інформації у вигідному для себе ключі. Спотворюючи та викривляючи історію, перекручуючи історичні факти, підміняючи поняття, пропагандисти мають досягти формування певного підґрунтя для використання у своїх цілях [9].

Інформаційні форми баскського сепаратизму

Юрій Ричка — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

У третьому тисячолітті одночасно з розвитком нових інформаційно-комунікаційних технологій, розширенням можливостей взаємодії держав у межах різноманітних інтеграційних проєктів з’явилися нові загрози та виклики для світової системи міжнародних відносин, які проявилися у затяжних економічних кризах, сепаратистських настроях у регіонах, міграційних та безпекових проблемах. Більшість сучасних держав світу є поліетнічними та багатонаціональними, що, безперечно, впливає на тенденції розвитку міжнародних відносин. Це актуалізує вивчення різноманітних проблем природи націоналізму, оскільки етнічні суперечності є основною та найпоширенішою причиною збройних конфліктів [1, 488]. Цей тип конфлікту показує, що поки різні етнічні групи відкрито або потенційно змагаються за контроль над країною або частиною її території, існуватиме небезпека для суверенітету країни. Коли територіальна цілісність держави стає безпосереднім об’єктом суперечок, етнічні конфлікти не тільки становлять особливу загрозу їх цілісності, але й небезпеку функціонуванню всієї міжнародної системи безпеки, тому інформаційне протистояння є дуже важливим фактором у цьому контексті.

Особливості позиціонування РФ на африканському континенті

Інга Мусіюк — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Активна присутність РФ в Африці останніми роками залучила значну увагу світової спільноти. Позиціонування Російської Федерації на Африканському континенті є предметом великого інтересу для науковців, політиків та експертів з міжнародних відносин. Росія розширює свої впливові дії в регіоні, розвиває дипломатичні відносини, військову співпрацю, економічне співробітництво та культурні зв’язки з країнами Африки. Це створює нові виклики та можливості для взаємодії між РФ та африканськими країнами, а також має потенційні наслідки для геополітичної ситуації в регіоні та світової політики загалом. Ця тема важлива в контексті дослідження особливостей та динаміки позиціонування РФ серед країн Африки, а також для зрозуміння стратегії та мотивації Росії у розширенні своїх відносин із країнами континенту.

Українська цифрова дипломатія в умовах війни

Максим Авраменко — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Особливі та критичні умови воєнного часу, у яких перебуває сьогодні Україна, посилили увагу державних органів і громадянського суспільства до інноваційних підходів задля відстоювання національних інтересів України на міжнародній арені та проведення активного зовнішньополітичного курсу. Вагому роль у цьому продовжує відігравати традиційна дипломатична діяльність. Саме сьогодні між основними геополітичними центрами «м’якої сили» ведеться боротьба за зміст, архітектуру та наповнення майбутнього світу.
Сучасна українська дипломатія є багатоскладовою системою, кожна частина якої перебуває у стані еволюції і відіграє важливу роль як у зовнішній, так і у внутрішній політиці держави.

Використання Росією гумору в інформаційній війні проти України

Лілія Мартинюк — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Метою повідомлення є виявити особливості використання росією гумору в інформаційній війні проти України, особливо в період російської агресії.

Медійне відлуння міграційної кризи: українські біженці в Європі

Іванна Янчук — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Європейський Союз та Україна переживають наймасштабнішу міграційну кризу з часів Другої світової війни, кількість переселенців і їхній вплив на приймаючі країни значно перевищує масштаби 2015–2016 рр. Водночас війна ще не закінчилась, і потоки можуть тривати. Станом на 14 березня 2023 р. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) зареєструвало 8 113 170 біженців з України по всій Європі [9].

Просування російської дезінформації у РБ ООН

Віталій Берегута — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Повномасштабне воєнне вторгнення Росії в Україну супроводжується різноманітними інформаційними операціями. Характерною рисою їх застосовування російськими політиками та дипломатами для виправдання необхідності збройної інтервенції та створення для росіян образу «зовнішнього ворога» є здійснення пропаганди та дезінформації навколо нових питань, що раніше не були предметом конфліктної взаємодії між Україною та Росією. До таких належить розробка біологічної зброї в Україні на основі проведення дослідів із коронавірусом та іншими збудниками хвороб, систематичні російські звинувачення українського уряду в чому протягом 2022–2023 рр. відомі в публічному середовищі як теорія про біологічні лабораторії США в Україні.

International trade wars

Daryna Tsybuliak — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Exchange within the global market is inconceivable to assume without mistaken assumptions between its members, but it is within the period of globalization and advancement of international relations that competition between them gets to be especially intense. Within the competition for the most excellent conditions for offering products, nations regularly set out on a exchange war, which is why the subject of this inquire about is greatly important. There have been almost ten exchange wars and endless exchange clashes and debate within the final five a long time alone.

Китай і Тайвань: витоки протистояння

Артем Косенко — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Після закінчення громадянської війни на території Республіки Китай (1927– 1949 рр.) уряд Націоналістичної партії Китаю (Гоміндан) евакуювався на острів Тайвань на південному сході материкового Китаю. Комуністична партія Китаю (КПК) виграла у цій громадянській війні і відповідно отримала всю повноту влади над материковою частиною Китаю (mainland China).
Напруженість між Китайською Народною Республікою (КНР) і Китайською Республікою (КР) у 1950-х рр. призвела до збройного конфлікту через стратегічні острови в Тайванській протоці. Двічі протягом 1950-х рр. КНР бомбила острови, контрольовані КР. Сполучені Штати відповіли активним втручанням від імені КР.

The problem of the stability of the national currency during the war

Anna-Mariia Shymko — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

The problem of the stability of the national currency is quite urgent. In recent years, the exchange rate of the Ukrainian hryvnia has been quite volatile, which has reduced confidence in the national currency. High interest rates on deposits and loans and a high level of dollarization hampered economic growth. With the introduction of martial law on the territory of Ukraine, this problem became even more acute. Without economic stability, the national, political, economic, ecological, etc. security of Ukraine in the world community and the commonwealth is impossible.

Activities of the United Nations during the Russian-Ukrainian war

Ірина Сергушова , Анна Осадчук — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

The United Nations was created in 1945 at the end of World War II. Its predecessor was the League of Nations, which was formed in 1919. During the First World War, the idea arose to create an international organization to develop world cooperation and ensure world peace. However, bureaucracy and the lack of a clear mechanism for decision-making and concerted action led to the weakening of the League of Na- 131 tions and its eventual collapse. The League of Nations did not cope with its main function, and therefore ended its activity in 1946.

Міжцивілізаційні конфлікти сучасності: історіографія та «Український аспект»

Юлія Паламарчук — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Що таке «Європейська цивілізація» як частина історичної парадигми? Як розуміють проблематику питання «Захід – майбутнє» в Україні? Чи є Революція Гідності «революцією цивілізацій»? Як інформаційне протистояння загострює міжцивілізаційні конфлікти сучасності? Означені питання бачимо як завдання цього матеріалу.

Вплив війни Росії проти України на трансформацію міжнародної політики миротворчості

Іван Гуляєв — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Російсько-українська війна призвела до трансформації миротворчої політики, відходу від традиційних підходів, які значною мірою спиралися на дипломатичні переговори та військову силу [7]. Російська анексія Криму, війна на сході України та повномасштабне вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року змусили міжнародну спільноту переглянути свій підхід до вирішення конфліктів. Війна продемонструвала, що традиційні миротворчі стратегії часто виявляються неефективними у вирішенні сучасних конфліктів, які стають дедалі складнішими, багатовимірнішими та деструктивнішими [4]. Внаслідок цього українська сторона та, як наслідок, міжнародна спільнота почали експериментувати з новими підходами, які залучають громадянське суспільство, організації різних рівнів, медіа та апеляцію до базових потреб людини. Це проявляється у десятках виступів Президента України у Парламентах дружніх та небайдужих країн, систематичні ініціативи Києва щодо справедливого врегулювання конфлікту, виявлення сильної позиції як держави, що зазнала наслідків грубого порушення міжнародного права, але яка готова відстоювати загальнолюдські та загальнодержавні цінності зі зброєю в руках, незважаючи на чисельну та технологічну перевагу агресора [2, 6].

Трансформація природи війни в добу невизначеності: досвід російсько-української війни

Данило Столяренко — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Досвід російсько-української війни, яка стала ключовим чинником змін системи міжнародної безпеки, вимагає осмислення. Повномасштабне неспровоковане вторгнення РФ в Україну, а також подальший розвиток конфлікту різко перевернули уявлення міжнародної спільноти про стабільність миру у Європі. «Якщо держави можуть досягти бажаних результатів за допомогою незначних, економічно та політично ефективних рішень замість великих і дорогих військових методів, війна відроджується в іншій формі, а парадигми, які ми знаємо, радикально змінюються» [5].

Роль США у забезпеченні воєнної безпеки країн Європи

Анна Кармазіна — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Визначаючи важливість представленої теми дослідження, насамперед є сенс акцентувати та тому, що процес розвитку трансатлантичного партнерства та діяльність НАТО на глобальному і регіональному рівнях відображає процеси глобалізації та регіоналізації світової політики. Особливого значення перспективи НАТО набувають через розширення Альянсу, зміни територіальних параметрів дії, що невід’ємно пов’язані з необхідністю якісної трансформації Альянсу, яка може стати стрижнем «глобальної відповідальності» не тільки в Євроатлантичному регіоні, а й у всьому світі. Вже сьогодні дії НАТО набуває трансконтинентального характеру, параметри та масштабування якого мають стати результатом спільних зусиль США і європейських держав у справі протистояння глобальним загрозам сучасності [5].

Роль AUKUS у регіональній безпеці

Валерій Іжаківський — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

AUKUS є новим тристороннім партнерством між Сполученими Штатами Америки, Великою Британією та Австралією, створеним у 2021 р. Його основною 144 метою є формування флотилії атомних підводних човнів на основі американських ядерних технологій для Австралії. Він також має на меті обмін технологіями і співпрацю у сфері кібернетики, штучного інтелекту та підводних систем [3]. Ці дії спрямовані на посилення оборонної спроможності країн-учасниць AUKUS для відповідного реагування на нові виклики безпековій системі в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Південна Корея в зовнішньополітичній стратегії США

Анастасія Іващук — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Південна Корея відіграє важливу роль у зовнішньополітичній стратегії США, зокрема в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Альянс між США та Південною Кореєю був наріжним каменем зовнішньої політики США в регіоні протягом десятиліть, даючи важливі економічні, військові та геополітичні переваги. Південна Корея є стратегічно важливою для США через своє розташування та відносини з сусідніми країнами, як-от Північна Корея, Китай і Японія. Розуміння ролі Південної Кореї у зовнішній політиці США має вирішальне значення для розуміння ширшої стратегії США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні [1].

Нагірний Карабах. Запровадження азербайджанської блокади 2022–2023 рр.

Гаяне Бабаджанян — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Нагірний Карабах (Арцах) – особлива територія Закавказзя з довгою і трагічною історією. Етнополітичний конфлікт продовжується вже понад століття й іноді переростає у повноцінні бойові дії, котрі забирають життя молодих солдатів з обох сторін.
Єдиною дорогою, що з’єднує Нагірний Карабах з Вірменією та зовнішнім світом, є Лачинський коридор. Цей коридор був заблокований екологами з Азербайджану з 12 грудня 2022 р., що, зі свого боку, порушило доступ до основних товарів і послуг, зокрема і продуктів харчування, палива, ліків для мешканців Нагорного Карабаху, фактично помістивши їх у блокаду.
Вірменсько-азербайджанська боротьба за Нагірний Карабах триває вже понад 100 років, і за останні 20 років завершити конфлікт та примирити обидві сторони не вдається, незважаючи на значну кількість досліджень із зазначеної проблеми.

Виклики глобалізації у контексті врегулювання безпекової сфери: ЄС–Середній Схід

Олег Самохвал — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Виклики сьогодення набирають тенденції загострення до стану кризи, і це спричинено багатьма факторами, які врешті-решт можна обумовити браком наявності спроможного лідера у конфліктному регіоні. Проте правила гри, які диктує глобалізація, дещо спотворили та ускладнили цей процес, нівелювавши вплив кордонів. Сьогодні у кризове врегулювання та безпекові питання не просто можуть, а 100-відсотково будуть включені країни сусідніх регіонів і не тільки… Країни великої сили та країни, що вже встигли закріпити свої позиції у регіоні, також будуть протидіяти чи сприяти процесу.

Збройні сили Молдови в контексті міжнародних загроз на сучасному етапі

Анастасія Кольоса , Луїза Прохорова — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Молдова, одна з найбідніших країн Європи, була частиною Радянського Союзу до 1991 р., коли вона проголосила незалежність. Вона має довгий кордон з Україною і приймає сотні тисяч українських біженців з початку неспровокованого вторгнення Москви в Україну. Проєвропейський уряд Президента Маї Санду прискорив свій вступ до ЄС після того, як Росія вторглася в Україну, і в червні разом з Україною отримав статус кандидата.

Розвиток Національних збройних сил Латвії в контексті посилення російської агресії

Валентина Михайлюк — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Наявне середовище міжнародної безпеки характеризується взаємозалежністю країн, важкопрогнозованими змінами середовища та різним характером викликів безпеці. Виклики безпеці виникають як від держав, так і від недержавних організацій, які використовують елементи звичайних і асиметричних бойових дій. Загалом все чіткіше починає вимальовуватися формування багатополярного світу, що рано чи пізно може призвести до змін наявного міжнародного порядку.
Латвія разом із союзниками по НАТО та ЄС зіткнулася з потрясінням європейського середовища безпеки, спричиненим агресією Росії в Україні. Змінюючи міжнародно визнані кордони та не дотримуючись прийнятих міжнародних зобов’язань, Росія підриває наявний міжнародний порядок.

Безпековий вимір зовнішньої політики адміністрацій Барака Обами і Джо Байдена

Аліса Гузєєва — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Зовнішня політика і Барака Обами, і Джо Байдена значною мірою покладається на компонент безпеки. Як Президенти США, вони мали обов’язок підтримувати міжнародний мир і стабільність, а також захист і безпеку американського народу. У кожній Стратегії національної безпеки США зазначається, що глобальний світовий порядок – це особистий інтерес Вашингтона для гарантування міжнародної безпеки.

Трансформація нейтралітету Швеції і Фінляндії після початку повномасштабної війни в Україні

Олександр Шпак — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Початок повномасштабної війни в Україні у 2022 р. сколихнув світ і мав далекосяжні наслідки для країн Європи. Швеція та Фінляндія, дві традиційно нейтральні країни, зіткнулися зі значним викликом через ескалацію конфлікту в Україні. Війна викликала суттєві зміни у зовнішній політиці цих країн, що призвело до перегляду ними політики нейтралітету та можливості приєднання до НАТО.

Екологічна дипломатія як складова «м’якої сили» держав ЄС

Христина Шулятицька — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

У сучасному світі питання вирішення екологічних питань є дуже важливими для кожної країни, оскільки екологічна криза має глобальний характер і впливає на здоров’я та добробут населення усієї планети. Саме тому країни Європейського Союзу визнають необхідність створення нового механізму співробітництва та розвитку екологічної дипломатії як частини своєї «м’якої сили».

Вплив креативних індустрій на культурну дипломатію Великої Британії

Ірина Сушко — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Мета цього повідомлення – визначити роль креативних індустрій у культурній дипломатії Великої Британії, оцінити рівень і потенціал їх впливу на цю сферу. Серед науковців, які досліджували культурну дипломатію Сполученого Королівства, варто виділити Ніколаса Ґарнема, Марка Леонарда, Елізу Істон та Меліссу Нісбетт, проте через брекзіт і пандемію виникла потреба глибше проаналізувати потенціал креативних індустрій як одного з інструментів брендингу й публічної дипломатії.

Культурна дипломатія України під час російсько-української війни

Аліна Хоменко — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Метою повідомлення є актуалізація питання культурної дипломатії в умовах російсько-української війни та пошук потенціалу для просування позитивних наративів про Україну через культуру в зазначених умовах. Ця проблема не є новою у контексті сучасної зовнішньої політики України. Ще з 2014 р., на початку збройного наступу на українську територію, виникає питання актуальності культурної дипломатії загалом. Українські науковці й експерти (Д. Долотова, К. Савон, Н. Ржевська) детально описували проблеми, перспективи і здобутки культурної дипломатії загалом і Українського Інституту зокрема в 2015–2021 рр., проте повномасштабне вторгнення змінює акценти досліджень.

«М’яка сила» і сучасна публічна дипломатія

Катерина Шостак — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Розвиток сучасних міжнародних відносин має тенденцію до збільшення ролі «м’якої сили». Дослідивши еволюцію світової спільноти, відносин між племенами, общинами, первісними політичними та державними утвореннями, і врешті, між державами та іншими а́кторами сучасних міжнародних відносин, можна прослідкувати закономірність поступового посилення ролі інформаційного вектора їх зовнішньої політики. Така ж закономірність прослідковується під час виникнення конфліктів між державами. Якщо раніше успіх держави у конфлікті залежав найбільше від її військової могутності, то сьогодні дії в інформаційному та кіберпросторі відграють таку ж важливу роль, як і воєнні дії. На прикладі війни, яка відбувається у нашій країні, ми можемо побачити, наскільки важливими сьогодні є інформаційна грамотність, уміння протидіяти пропаганді та ефективно і якісно розповсюджувати інформацію, яку необхідно донести до світової спільноти. Також не менш важливо розвивати сферу кібербезпеки задля ефективного захисту приватної державної інформації. Отже, «м’яка сила» сьогодні є важливим напрямом державної діяльності, який необхідно розвивати.

Механізми реалізації медіадипломатії в демократичних країнах

Владлена Коцюба — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Сьогодні медіадипломатія є одним із головних інструментів реалізації зовнішньої політики держави. Цифрова дипломатія стала відігравати не допоміжну, а головну роль в історії традиційної дипломатії. Використання інтернету, соціальних мереж, радіо, телебачення, електронних засобів масової інформації стало не лише невід’ємною частиною щоденного життя, а й основним елементом глобальних політичних процесів та сучасних міжнародних відносин. Завдяки сучасним медіа а́ктори цифрової дипломатії можуть безпосередньо впливати на події та людей як у своїй країні, так і поза її межами. Механізми реалізації медіадипломатії поєднали у собі дві протилежності: чітко формалізовану дипломатичну діяльність, з одного боку, та вільний простір міжкультурної та міжособистісної комунікації, – з іншого. Це відповідно дало можливість окремим особам, певним верствам суспільства, засобам масової інформації стати активними учасниками процесу формування іміджу своєї країни [9, 4–8].

Український досвід застосування «м’якої сили» у протистоянні з ворогом

Сергій Зленко — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Після 24 лютого 2022 р. Україна змінилась. Реальністю стала нова динаміка усіх процесів, і сфера міжнародного співробітництва не стала винятком. Події зазначеного періоду призвели до встановлення нових координат нашого буття. В загальних рисах виглядають вони так: Росія – ворог, у країні війна, вороги Росії – наші друзі, Україна бореться за своє майбутнє у вільному світі, і право на своє існування їй потрібно відстояти у збройній боротьбі. Головне і принципове у цій конфігурації те, що реальну присутність війни усвідомили майже всі в Україні, і так само переважна більшість чітко і однозначно ідентифікує ворога, чого, справедливості заради варто зазначити, не проглядалось протягом останніх 9 років. До 24 лютого 2022 р. для більшості українців війна була десь далеко і в телевізорі. Для більшості країн світу війна в Україні була внутрішньодержавним конфліктом. Не таємниця, що у певній кількості країн Заходу суспільна думка була далеко не монолітною.

Цифрова дипломатія Світового Конґресу Українців як чинник підтримки України та її популяризації в світі

Назар Мартинюк — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Відповідно «Стратегії публічної дипломатії Міністерства закордонних справ України на 2021–2025 роки» одним із чільних напрямів її реалізації є використання ресурсів і можливостей цифрової дипломатії. Відповідно до документа українська цифрова дипломатія полягає у: 1) взаємодії з міжнародними цифровими платформами задля просування позитивного іміджу України в світі, захисті її національних інтересів; 2) застосуванні цифрових інструментів під час реалізації проєктів публічної дипломатії; 3) використанні потенціалу соціальних мереж / онлайн-спільнот для покращення іміджу України на міжнародній арені [6, 15].

Методи публічної дипломатії НАТО та їх ефективність

Анна Бондаренко — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

На тлі сучасних подій публічна дипломатія є важливою структурною компонентою стратегії центральних а́кторів світової політики, до яких належить Організація Північноатлантичного договору (НАТО).

«М’яка» сила футболу на міжнародній арені

Алла Пунько — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Для справжніх фанатів футбол завжди був більше, ніж грою. Це не просто вид спорту, розвага чи хобі. Це пристрасть, емоції, переживання, а найголовніше – єдність! Недарма футбольна команда вважається сім’єю: підтримка, взаємодопомога й розуміння – невід’ємна частина її життя. У такий складний для України час цей вид спорту став не лише способом єдності людей з усього світу, а й чудовим, у фінансовому плані, способом підтримати нашу державу у боротьбі проти агресора, тому футбол по праву можна вважати «м’якою» силою боротьби на міжнародній арені.

Дипломатія знаменитостей як інструмент «м’якої сили» Південної Кореї

Віталіна Коннова — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Тож у цьому дослідженні буде розглянуто феномен наймання відомих осіб з галузі культури для оприлюднення міжнародних справ і залучення їх до зовнішньополітичних кіл на прикладі Південної Кореї. І хоча ця тема набула популярності в США та країнах Західної Європи, але в Україні і країнах Центральної та Східної Європи джерельна база представлена переважно статтями й тезами авторів напряму прикладних культурологічних досліджень. Це зумовлює актуальність цієї роботи.

Особливості вироблення та прийняття рішень у публічній дипломатії

Євгенія Міщук — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Прийняття рішень у публічній дипломатії має свої особливості. Їх необхідно враховувати для того, щоб вирішення проблеми було найефективнішим.
Під час прийняття рішень у публічній дипломатії необхідно розглядати ширший контекст і дивитися на проблему як на систему. Необхідно враховувати різні аспекти проблеми, їх взаємозв’язки та можливі наслідки рішення.

Наративи про правителів Русі в інформаційному протистоянні

Євгеній Заболотний — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Історія української державності справедливо виводиться з Русі раннього і високого Середньовіччя. Саме навколо цього періоду роками будувалося ядро концепції «братніх народів», що часто підкріплювалося і в площині культурнопросвітницькій, зокрема й медійній сфері. Московські експансіоністські амбіції за доби «постправди» включають і експансію московських наративів про історію Східної Європи у світі [10]. Тематика Русі, ідентифікація із середньовічною державою задля затвердження «тяглості» власної історії вкрай важлива для націоналізмів як України, так і Московщини [3].

Чому Данило не Галицький?

Анастасія Шмигун — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Постать Данила протягом багатьох століть асоціювалась і нині супроводжується означенням «Галицький». Проте у тогочасних історичних документах цей діяч так не називався. «Князь Данило Галицький» – таким штампом користувались російські історики. Бо не міг бути Данило королем, коли в Московсько-Суздальському та в інших сусідніх князівствах були князі [6, 8].
Сам термін «Галицький» не є дійсним, бо насправді галицьким князем Данило був лише 9 років (за 63 роки життя та за 52 роки володарювання). Його титул від 1253 р. – «король Русі», але, за тенденцією російських істориків, він не міг бути королем Русі, бо володарями Русі могли бути великі московські князі та царі. В Росії є маленьке містечко Галич недалеко від Костроми, ще одна причина додавання епітету «Галицький», щоб зробити могутню постать Данила Романовича провінційною [3, 34].

Проблематика особистості Еміліано Сапати в інформаційному протистоянні

Михайло Дейнека — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Вороги вважали його простим мародером, але Сапату боготворили селяни та городяни як революційного реформатора і героя, його життя надихнуло покоління молодих революціонерів та утворило незліченні легенди про цю неоднозначну постать.
Лідер Мексиканської революції Еміліано Сапата народився 8 серпня 1879 р. в Сан-Мігелі Аненекуїлько, в районі Вілла-де-Аяла в прекрасному штаті Морелос. Він був сином Клеофас Гертруди Салазар та Габріеля Сапати. Еміліано був неспокійним молодим чоловіком, як і всі інші, з раннього віку в школі він цікавився історію своєї країни.

Контроверсійність історичної постаті Павла Скоропадського

Ірина Бойко — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Історія України налічує немало і гірких, і переможних подій. Кожний її етап складає той фундамент української державності, що ми маємо наразі. Одним з таких важливих етапів є період Української революції 1917–1921 рр. Особливу увагу і неоднозначність оцінок викликає правління Гетьманату Павла Скоропадського. Ця постать до сьогодні складає доволі контроверсійну позицію у світовій історіографії. На сучасному етапі важливо вивчити особливості оцінок діяльності гетьмана для формування об’єктивного ставлення до його історичної постаті.
Контроверсійність оцінок історичної постаті Павла Скоропадського насамперед полягає у його біографії. «Патріот обох держав», як називав себе сам гетьман, вивчав історію України, сам походив зі знаменитого козацького роду. У його домі співали українські пісні та читали книжки українських авторів. Але одночасно з цим він побудував військову кар’єру в російській імперській системі [5, 14–15].

Версальський мирний договір у шкільних підручниках Веймарської республіки

Владислава Кошельнік — Tue, 21 Nov 2023 00:00:00 +0200

Шкільні підручники виступають джерелом інформації для великої кількості людей, переважно молодшого віку, та містять у собі вибрані факти про події минулого. Як певного роду «гібридний носій» історії держави, шкільний підручник піддається впливу з боку не тільки наукових чи освітніх, а й політичних тенденцій. Водночас ті, хто обговорює та формулює зміст підручників, перебувають під впливом суспільного дискурсу та культури пам’яті їх власного минулого та сьогодення. За допомогою аналізу підручника можна виявити численні шари, які впливають на формування наративів та пам’яті про події минулого.

Проблема визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу

Анна Буран — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Голодомор 1932–1933 рр. в Україні є однією з найтрагічніших сторінок її історії. За деякими оцінками, його наслідком стала смерть від 3 до 7 млн українців. Проте визнання Голодомору геноцидом українського народу було відкладено на десятиліття, хоча цей акт є важливим кроком для встановлення справедливості за мільйонні жертви цивільного населення. Це має важливе значення для українського народу, оскільки дає можливість визнати страждання та жертви, яких він зазнав, а також привертає увагу світової спільноти до злочинів проти людства, здійснених радянською владою, та які продовжує вчиняти влада сучасної росії.

Історіографічні протиріччя щодо ролі та спадщини ІІ Британської імперії та їх вплив на соціально-політичне життя Великої Британії на початку ХХІ століття

Едуард Кузьменко — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Постбрекзитна Велика Британія активно намагається втілювати концепцію «Global Britain» на фоні переформатування відносин із ЄС. До 2020 р. для Великої Британії Європейський Союз був найбільшим ринком товарів та послуг. Експорт до ЄС протягом 1999–2007 рр. був на рівні 50–55 %, тоді як у 2022 р. становив уже 42 % – 340 млрд фунтів стерлінгів. Водночас імпорт із ЄС становив 48 %, тобто 432 млрд фунтів стерлінгів [3]. Стратегія Глобальної Британії передбачає просування інтересів Великої Британії у країнах Глобального Півдня, зближення з країнами англосаксонського світу (поглиблення «особливих відносин» зі США), створення нових партнерств і союзів (наприклад, AUKUS), реалізацію «Turing Scheme» [4; 2].

Історія Лисичанська в контексті інформаційної війни РФ проти України

Наталія Новосел — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Відомо, що невід’ємною частиною війни є протистояння в інформаційному полі. Намагання Росії знищити Україну триває вже не одне десятиліття і навіть століття. Зокрема, для цього вона застосовує переписування української історії, нав’язуючи думку українцям про власну меншовартість, відсутність історії і неможливість створити власну міцну державу.
Першими українськими територіями, які зазнали російської агресії, були Крим, Донецька та Луганська області. Власне про історію міста з Луганської області буде далі йтися.

Політика історичної пам’яті в Україні: її основи та цілі

Владислав Кирилюк — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Агресія Москви проти України відбувається не лише на реальних фронтах, але й в інформаційному полі, ставлячи саму історію України «під питання». Це як ніколи актуалізує дискусію щодо змісту та наповнення політики пам’яті в українській державі.
Отже, мета статті – проаналізувати теоретичну та законодавчу базу політики пам’яті в Україні на основі літератури українських дослідників та першоджерел: законів і матеріалів ЗМІ.

Державна мовна політика в Україні у 1991–2004 рр.

Ельвіра Дзюба — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Мовна політика є частиною національної політики кожної держави, відображає її принципи та відповідає панівній ідеології. Мова є важливим інструментом державотворення та підтвердження обраного шляху незалежного розвитку. Саме тому ця тема є актуальною і має велике значення для розуміння історії та сучасності України. У пропонованій розвідці зосереджено увагу на роках президентства Л. Кравчука та Л. Кучми, нижня межа пов’язана із Помаранчевою революцією, яка накреслила зміни у державній мовній політиці.

Сучасна Україна та російсько-радянська спадщина: соціальний аспект

Євген Білоус — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Фактично пострадянську епоху деякою мірою можна вважати продовженням агонії радянської системи, що принесла свої пережитки та відповідні наслідки на багатьох галузях, зокрема й на культурно-соціальному аспекті. Таке явище часто просто відносять до слова «спадщина», або ж більш детальніше – «історична спадщина». Цим терміном називають сукупність матеріальних та нематеріальних об’єктів, що дає змогу зберегти спогади про певні історичні події, розвиток культури загалом. Вона є важливою складовою національної ідентичності та сприяє збереженню культурної спадщини для майбутніх поколінь [2].

Культурна апропріація історії України

Лілія Кашуба , Катерина Дмитренко — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Культура – це спосіб самопізнання, свічадо мислення та поведінки певної нації, певного народу. У публічному просторі все частіше зустрічається привласнення культури, так звана апропріація. Культурна апропріація є серйозною проблемою, що може призвести до руйнування культурної спадщини та пошкодження ідентичності українського народу.
Упродовж століть російська влада проводить історичну політику, використовуючи апропріацію історії та культури України. Поширення інформаційної війни у її зовнішній та внутрішній політиці є звичайним явищем, що дає змогу вирішувати пропагандистські завдання.

Історія в інформаційному протистоянні: як Україна веде інформаційну війну із Росією

Альона Балан — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Останніми роками через розвиток соціальних мереж та технологій інформаційна війна стала невід’ємною частиною будь-яких сучасних конфліктів. Україна, яка з 2014 р. перебуває у стані війни з Росією, змушена також активно воювати на інформаційному фронті, а велична історія України та дещо збідніла історія країни-агресора стали головною зброєю цього фронту.
Отже, ця робота присвячена ролі історії в інформаційному протистоянні України з Росією від 2014 р. Тут досліджується, як Україна використовує історичні наративи та символи для протидії російській пропаганді, як ця інформаційна війна впливає на національну ідентичність країни.

Bilateral relations between Ukraine and Poland

Ivan Havrysh — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

The relations between Poland and Ukraine began many years ago. When one thinks of Polish-Ukrainian relations, history immediately comes to mind. It is a long record which impacts current policies of both countries in numerous ways. On the one hand, turbulent and complicated history of both nations in the XX century is a part of collective memory in both countries, something witnessed by people at the distance of two-three generations. Epochal events at the end of World War I have been interconnected with struggle for independence of both Poland and Ukraine on the remnants of former large European empires. The results were different, for a number of reasons, but along the way several dramatic episodes – like clashes over Lviv or joint struggle against Soviet Russia, ended with the Riga Agreement in 1921 – took place, and they continue to shape mutual perception of Poles and Ukrainians.

Україна та Польща: досвіди сусідства

Антон Макаренко — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Історія відносин між Україною та Польщею – багатогранна і часто складна. Ще за часів Русі польські королі неодноразово втручались у місцеві міжусобиці. Із падінням Галицько-Волинського князівства вплив Польщі на території України поступово зростав. Зрештою, спільні інтереси та тісні династичні зв’язки між Великим князівством Литовським і Польщею, закріплені Кревською унією 1385 р., призвели до затвердження Люблінської унії 1569 р., що проголошувала утворення Речі Посполитої. За положеннями унії українські землі, що були частиною ВКЛ, були приєднані до Польщі. Король обіцяв рівні права католикам і православним, рівноправ’я мов та інші гарантії місцевій православній шляхті, проте це залишилося лише на папері. Люблінська унія мала значні соціально-економічні та політичні наслідки для України. У 1569 р. було проведено перепис вільних земель у трьох українських воєводствах, і король почав роздавати їх польській шляхті. Це призвело до інтенсивної полонізації південної Київщини і Полтавщини. Польська шляхта встановлювала тут фільваркові господарства та панщину.

Україна та Польща: досвіди сусідства

Марина Дроботюк — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Україна та Польща – це дві країни, які мають спільний кордон та довгу історію співіснування. Зі збереженням культурної спадщини та взаємоповаги одне до одного вони змогли побудувати дружні та плідні відносини. Однак досвід сусідства між Україною та Польщею не завжди був легким та безпроблемним. Сьогодні важливо проаналізувати цей досвід і зробити висновки для майбутнього співробітництва між двома державами. Визначимо деякі віхи історії відносин між Україною та Польщею, проаналізуємо сучасний стан сусідства і розглянемо перспективи розвитку відносин між цими державами.

Зміна парадигми відносин України та Польщі в ХХ – на початку ХХІ ст.

Катерина Слєпих — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Українсько-польські відносини характеризуються доволі змінною принциповістю. І тоді, і сьогодні вони переживають не одні випробування на міцність. Початок українсько-польських взаємозв’язків тягнеться в сиву давнину. Протистояння змінювалися сусідськими відносинами, а примирення – новими викликами для обох держав.

Відносини України та Польщі

Ольга Зеленська — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Відносини України та Польщі почалися з моменту визнання незалежності України 2 грудня 1991 р. Польща стала першою країною у світі, яка визнала нашу державу незалежною та суверенною. Пізніше, 18 травня 1992 р., у Варшаві був підписаний договір між країнами про добросусідство, дружбу та співробітництво. Договір передбачає співпрацю в різних галузях: політичній, культурній, торговельній, гуманітарній, безпековій, військовій та низці інших. Це був успіх для обох сторін, і пізніше польсько-українські відносини стали зразком у діапазоні регіону. Керівні органи Польщі заявили, що партнерство з Україною є одним із пріоритетів зовнішньої політики Польщі.

Україна та Польща: проблема національної пам’яті та волинська трагедія

Сергій Стеценко — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Після початку російсько-української війни Польська Республіка стала одним із найбільших партнерів України у світі. Польські друзі допомагають нам як військовими методами, постачаючи зброю [3], так і економічними, забезпечуючи наших біженців [5] та формуючи надійний тил. Із моменту початку нашої співпраці і до сьогодні Польща лишалась нашим вірним союзником. Польща – перша країна, яка визнала незалежність України.
Та незважаючи на те, що відносини наших двох країн надзвичайно поліпшились, питання національної свідомості досі залишається гострим і таким, яке має розглядатись на найвищих рівнях. Ці тези не мають на меті поглибити ворожнечу між нашими народами, лише навпаки – закликати обидві сторони до співпраці та взаєморозуміння з болючих для нас питань, адже лише так ми можемо досягти міжнаціонального порозуміння та миру.

Журнал реєстрації розпоряджень та наказів голови Київміськради як джерело з історії україно-польських контактів 1990–1991 рр.

Андрій Сорокін — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Мета доповіді – розкрити значення відомостей зазначеного документа для дослідження українсько-польських контактів впродовж 1990–1991 рр.

Україна та Польща: досвіди сусідства

Владислав Хижняк — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Економічне співробітництво між Україною та Польщею, підґрунтя якого було закладено у період перебування двох держав у складі соціалістичного табору, зокрема й членства у Раді економічної взаємодопомоги, підстави для активізації та поглиблення отримало зі здобуттям ними політичної незалежності. Значний вплив на відносини сторін справив вступ до Євросоюзу (ЄС) Польщі (1 травня 2004 р.): відтоді, співпрацюючи з сусідом на своєму західному кордоні, Україна мусить зважати на його приналежність до спільноти та союзні вимоги й правила. Інтеграція до Європейського Союзу як один із головних пріоритетів зовнішньої політики України актуалізує проблему економічного співробітництва з державами-членами євроспільноти, чільне місце серед яких із повним правом посідає Республіка Польща (РП).

Нова геополітична роль у відносинах українців та поляків

Павло Огребчук — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Новітня історія дала українцям і полякам новий шанс на побудову двосторонніх відносин, які були б побудовані на довірі й приносили спільну користь. Польща й Україна скористалися цими шансом. У них спільне бачення проблем безпеки у Східній Європі, вони підтримують одна одну з цілої низки питань і вважать одна одну стратегічними партнерами.

Неоліт в історії

Ольга Прончук , Марина Ткаченко — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Неолітична революція – це перехід від первісного привласнюючого господарства, заснованого на полюванні і збиральництві, до виробничого, за якого головну роль в економічному розвитку відіграють землеробство і тваринництво.
Поняття «неолітична революція» ввів у науковий обіг уродженець Австралії Вірд Гордон Чайлд, видатний історик і археолог XX ст. Для визначення критеріїв неолітизації вчений розглядав не тільки специфіку виробничого господарства, а й цілу низку факторів, що впливають на весь спосіб життя людини того часу.

Статево-вікова диференціація ямної спільноти: історіографічний сюжет

Валентина Касьян — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

ХХ ст. стало справжньою революцією в археологічній науці. Зі зміною підходів до розуміння завдань археологічної науки виник напрям соціоархеології, який дає змогу археологам не тільки знаходити та зберігати матеріальні рештки, а й зазирати значно глибше – у духовний світ традиційних племен. Бронзовий вік півдня Східної Європи пов’язаний з унікальними спільнотами, які залишили по собі придатний для проведення соціоархеологічних досліджень матеріал. Актуальність обраної теми пояснюється посиленим інтересом сучасної науки до вивчення соціальних інститутів доісторичних часів, одним з аспектів яких є статево-вікова диференціація. Метою є висвітлення напрацювань, здійснених науковцями під час вивчення статево-вікової диференціації у племен ямної культурної області.

Татуювання у населення Південного Сибіру раннього залізного віку

Анна Зборовська — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Одним із давніх народів, що активно використовував татуювання, були споріднені зі скіфами племена раннього залізного віку, які проживали протягом VII–II ст. до р. х. в Центральній Євразії – на Алтаї, пов’язувані в науці з носіями пазирицької культури. Яскравими пам’ятками цієї культури виступають курганні могильники, серед яких найбільш відомими є Пазирицький, Берельський, АкАлаха ІІІ та Верх-Кальджин ІІ. Про поширення практики татуювань у скіфоїдних племен Південного Сибіру відомо завдяки особливостям тамтешнього клімату, а саме наявності зон зледеніння ґрунту, в умовах якого добре зберігається органіка, зокрема й рештки небіжчиків, що доходять до нашого часу у муміфікованому стані. Сьогодні відома презентабельна серія таких знахідок, аналіз яких дає змогу здійснити певні узагальнення.

Середньовічні казани з курганів Північно-Східного Приазов’я

В’ячеслав Забавін , Сергій Небрат — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Під час розвідок археологічної експедиції Маріупольського державного університету на півдні Донецької області у 2021 р. було обстежено декілька десятків пам’яток археології, переважна більшість із яких – це кургани [3]. На відміну від поселенських пам’яток, випадкові знахідки (підйомний матеріал) на курганах трапляються досить рідко, але попри це, заслуговують уваги. Так, однією з категорій таких знахідок були уламки металевого посуду . У авторів є всі підстави стверджувати, що під час розвідок були знайдені уламки казанів середньовічних кочовиків. Фрагментарність цих знахідок пов’язана з тим, що насипи курганів були пошкоджені оранкою, а самі казани було розміщено не у могилах, а на поверхні кургану або на незначній глибині у якомусь культовому місці.

Перекриття входу до камери катакомби як елемент поховального обряду інгульської катакомбної культури

Сергій Небрат — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Поховальні споруди інгульської катакомбної культури (ІКК), як відомо, представлені катакомбами. Конструктивні елементи останніх представлені вхідними шахтами та камерами, які іноді поєднані за допомогою невеликих вузьких лазів (дромосів). Після здійснення поховання вхід до камери катакомби перекривався. Ця дія, що була одним зі складників поховального обряду, мала практичну та ритуальну мету.

Зародження театрального мистецтва в Китаї

Анастасія Палєєва — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Китайська опера, поряд із грецькими п’єсами та індійською оперою, є одним із найстаріших видів драматичного мистецтва у світі. Перегляд вистави китайської опери є дуже корисним досвідом, оскільки мистецтво включає музику, пісню, танець, бойові мистецтва, акробатику та художню майстерність костюмів, зібрані в одному. Китайська вистава може не лише чомусь навчити, але і збагатити внутрішній світ глядачів новими барвами. Китайські оперні виконавці талановиті, і це проявляється у кожному їхньому виступі [1].

Французька революція 1789–1799 рр. у творах Жака-Луї Давида

Валерія Мельник — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Французького художника другої половини XVIII ст. Жака-Луї Давида іменують «живописцем французької революції». Епохальні події Франції, зміни в суспільстві через революцію 1789 року знайшли втілення на полотнах Давида. Через це науковий інтерес являє аналіз висвітлення подій Французької революції в роботах Ж.-Л. Давида. Дослідження цієї теми дасть змогу краще зрозуміти не лише період Французької революції, а й напрям революційного класицизму та історію культури Франції, що робить зазначену тему міждисциплінарною.
Мета дослідження – аналіз висвітлення періоду Французької революції 1789–1799 рр. в роботах художника Жака-Луї Давида.

Символіка та особливості художнього стилю Європи від середини XIII ст. до кінця XVIII ст.

Сергій Сторожук — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Архітектура готики має обширний обсяг символів, що добре показує тодішнє уявлення людей про навколишній світ. Готична троянда і загалом готична архітектура мала своє значення у суспільстві як місце споглядання естетичного й надприродного, а оскільки на вітражах та стінах храмів часто зображувалися біблійні сюжети, то важливість готичного храму як місця для виховання душі теж має своє значення.

Історія жіночого руху за права: Олімпія де Гуж

Яна Головченко — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Вплив епохи Просвітництва глибоко закарбувався у французькому суспільстві. Відомі письменники та філософи – Вольтер, Жан-Жак Руссо, Дені Дідро – своїми творами поширювали ідеї рівності, гуманізму, раціоналізму, панування розуму над релігією, критики деспотизму. Прагнення до суспільної освіти широко приймались як французькими інтелектуалами, так і простим народом, створюючи нову систему цінностей. Центральним елементом цієї системи стали природні права людини, отримані від народження, невід’ємні права на життя, свободу слова, віросповідання, власність. Під час Французької революції 1789–1799 рр. природні права стали основою для правових актів, як-от Декларація прав людини і громадянина 1789 р. та першої французької Конституції 1791 р. Боротьба за забезпечення існування цих прав стала провідним гаслом революції, вони вбачалися фундаментом до подальшого розвитку держави.

Відображення військового спорядження та озброєння на картині Яна Матейка «Битва під Варною»

Денис Ахновський — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Вивчення творів батального жанру є дуже важливим, оскільки картини відображають ставлення людства до важливих історичних подій і великих битв минулого. Ян Матейко є яскравим представником польської інтелігенції дев’ятнадцятого сторіччя, одним із найталановитіших майстрів пензля, автором багатьох батальних полотен. Найчастіше в його картинах представлені сюжети з історії Речі Посполитої.
Дослідження було виконане за допомогою візуального аналізу художнього полотна та зіставлення намальованих предметів екіпірування з їх реальними прототипами. Під час проведення дослідження головним джерелом була безпосередньо картина Яна Матейка, але також були використані й наукові праці до- 267 слідників, які вивчали озброєння та військове спорядження великого князівства Литовського [1–5].

Становлення головних ідей фінського державотворення (1917–1939 рр.)

Віталій Малишев — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Із проголошенням незалежності, 6 грудня 1917 р., перед Фінляндією постало питання формування ідейної основи державотворення, яке до того мало два основні прояви – відстоювання представниками поміркованих політичних сил автономних прав Великого князівства Фінляндського та боротьбу руху активізму за незалежність. Актуальність теми полягає в тому, що ідеї фінської державності, сформовані протягом перших двох десятиліть її незалежного розвитку, й досі мають значний вплив на розвиток країни. Саме в цей період відбулося зародження ідей фінської демократії та консолідації фінського суспільства в боротьбі з загрозами незалежності країни.
Мета нашого розгляду – вивчення характерних рис становлення головних ідеї фінського державотворення в 1917–1939 рр. та їх вплив на розвиток країни.

Організаційне оформлення антирелігійної політики в СРСР у 1920-х рр.

Іван Погонець — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Антирелігійна політика радянського уряду протягом існування СРСР неодноразово ставала предметом дослідження істориків. Водночас період 1920-х рр. – затвердження більшовицької влади, – один із найменш досліджуваних періодів Радянського Союзу, зокрема в напрямі релігійної політики. Особливої актуальності набуває вивчення перших організацій, комісій та органів, які розпочали боротьбу з релігією у 1920-х рр.
Мета дослідження полягає у визначенні головних органів більшовицької влади, які причетні до організації антирелігійної кампанії в СРСР у 1920-х рр.

Наземна експериментальна техніка Вермахту

Антон Дерев’янко — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Упродовж Другої світової війни Вермахт зосередився на створенні і вдосконаленні новітніх зразків військової техніки, багато з цих розробок відзначалися високим рівнем технічної складності та інноваційністю, і стали науковим проривом. Експериментальна техніка Вермахту охоплювала широкий спектр різноманітних зразків, які використовувалися для тестування та розробки нових технологій у галузі зброї протягом війни: вертольоти, літаки, ракетні системи, наземна техніка.
Через це науковий інтерес становить вивчення наземної експериментальної техніки Німеччини в роки Другої світової війни. Дослідження цієї теми сприятиме кращому розумінню перебігу воєнних дій, результатів та наслідків війни, розвитку військової техніки протягом війни та другої половини ХХ ст.
Мета – аналіз бойових характеристик наземної експериментальної техніки Вермахту, використання зразків техніки протягом Другої світової війни.

Гендерний аспект співпраці режиму Ф. Франко із Німеччиною та Італією у 1936–1945 рр.

Юлія Бачинська — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

Від початку Громадянської війни в Іспанії у 1936 р. Італія та Німеччина були залучені до тісної співпраці з повстанською стороною. Співробітництво «Іспанської Фаланги» та «Жіночої секції» із аналогічними організаціями Німеччини та Італії було важливою частиною зовнішньополітичної стратегії режиму Ф. Франко. Аналіз гендерного аспекту співпраці режиму Ф. Франко із тоталітарними режимами Німеччини та Італії до завершення Другої світової війни дасть змогу виявити ступінь залучення франкістським режимом тоталітарних практик для реалізації власної гендерної політики.

Масове вбивство у Ле-Параді 27 травня 1940 року: історія воєнного злочину та покарання за нього

Михайло Акімов — Wed, 22 Nov 2023 00:00:00 +0200

За рік збройної агресії проти України, що триває, не було, здається, жодного закону війни, що його не порушив би агресор. Ракетно-артилерійські обстріли та повітряні бомбардування захищених міжнародним правом об’єктів, розграбування приватної власності та культурних цінностей, масові вбивства, зґвалтування 279 та позбавлення свободи мешканців окупованих територій – на превеликий жаль, цей список можна продовжувати.
Одним із найбільш кричущих воєнних злочинів є вбивство військовополонених; красномовними прикладами є загибель захисників «Азовсталі» в Оленівці та розстріл Олександра Мацієвського. Утім навіть суспільний резонанс із закликами до негайної відплати не відкидає того факту, що кожен злочин сьогодні, у цивілізованому суспільстві (принаймні якщо ми говоримо про євроінтеграційні прагнення України), повинен мати своїм наслідком правосуддя і покарання, а не просто відплату. За таких умов зусилля правоохоронних органів України слід зосередити саме на ідентифікації підозрюваних у вчиненні злочину та доведенні їх вини у встановленому порядку. Прикладом цього можуть бути деякі події Другої світової війни та післявоєнного часу, коли воєнні злочинці були встановлені та понесли заслужене покарання.

«Кримський сценарій» 1945 року: як СРСР окупував Карафуто

Тетяна Ткач — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Карафуто – адміністративно-територіальна одиниця Японської імперії 1907– 1945 рр., що розташована на південному Сахаліні. Для періоду радянської окупації характерним є процес винищення та депортації місцевого населення, знищення ідентичності місцевих жителів. Вивчення теми є актуальним, тому що у статті порівнюється експансійна політика СРСР у 1945 р. та ідентичне її повторення Росією у 2014 р. щодо суверенної частини України – Автономної Республіки Крим.

Гендерні проблеми підпільного руху часів Другої Світової війни

Яна Заводяк — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Активна участь радянських жінок у Другій світовій війні проявлялася не тільки в якості медсестр, санітарок чи працівниць тилу, а також як бійців у лавах Червоної армії та активних партизанок і підпільниць. Це було наслідком гендерної політики СРСР попередніх десятиліть. Становлення радянської державності у 1920–1930-ті рр. відбувалося під гаслом виховання «нової» радянської людини, і зокрема «нової» жінки. Важливою ланкою державної політики стала емансипація жінок, зокрема позбавлення економічної залежності від чоловіків. К. Кобченко зазначає, що гендерна політика більшовиків була тісно пов’язана з розпочатими ними соціально-економічними перетвореннями, і була не стільки наслідком власне жіночого руху, скільки впроваджувалася «згори» у межах реалізації радянського модернізаційного проєкту, коригуючись відповідно до державних потреб і політичних реалій [3, 61]. Емансипація жіноцтва, зокрема мобілізація жіночих ресурсів у соціальній та економічній сферах, у подальшому спричинила масову участь радянських жінок у подіях Другої світової війни.

Реалізація плану Маршалла: особливості та український вимір

Михайло Гіберт — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Метою Плану Маршалла було допомогти відновити економіку Західної Європи, зруйновану війною. План пропонував економічну допомогу у вигляді грантів і кредитів 16 країнам, зокрема Великій Британії, Франції, Італії та Західній Німеччині. План Маршалла був мотивований бажанням сприяти політичній стабільності та запобігти поширенню комунізму в Європі. Сполучені Штати були стурбовані зростанням впливу Радянського Союзу у Східній Європі і побоювалися, що економічні труднощі в Західній Європі зроблять її більш вразливою до комуністичної пропаганди.

Індо-пакистанський конфлікт 1947 р. – наш час

Дарія Тулінова — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

На початку ХХІ ст. загострився конфлікт між Індією та Пакистаном, які мають ядерну зброю і прагнуть посилити свою військову силу. Зараз США надають військову допомогу Пакистану, а Росія постачає зброю Індії. Проте Пакистан виявляє все більший інтерес до можливого військово-технічного співробітництва з Росією, яку США намагаються витіснити з ринку озброєнь Індії [3].
Щодо причин конфлікту та можливих шляхів його вирішення думки розходяться. Одні експерти вважають джерелом конфлікту взаємну недовіру та історичні розбіжності, а інші вважають джерелом конфлікту політичну боротьбу за владу та ресурси.

Відповідь нескореного народу: Норильське повстання 1953 р.

Оксана Богуцька — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Завершення війни в Європі не закінчило поневірянь українців. Не скінчилося знищення українців іншим тоталітарним режимом – комуністичним. На жаль, не зник ГУЛАГ, який навпаки, після 1945 р. набирав ще більших обертів, і через нього загалом пройшло понад 20 млн людей, і більше половини з них були українцями. Радянський Союз завжди стежив передовсім за українською інтелігенцією, адже вони для НКВС були невигідними, небезпечними. Місцем розправи над українцями були табори, де катували, знищували натхненно-ідейних людей. Для СРСР концтабори – усталена норма. Саме одним із цих місць став Норильськ, у якому відбулося відоме повстання. Ретельне вивчення джерельної бази, передовсім спогадів очевидців, сприятиме кращому розумінню становища ув’язнених, форм і методів боротьби зі сталінським режимом, і врешті допоможе пролити світло на роль українців у боротьбі за знищення «імперії ГУЛАГу».

Політичні реформи іспанського уряду Адольфо Суареса (липень 1976 р. – червень 1977 р.)

Єгор Цецульніков — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Перехід від авторитаризму до демократії в Іспанії став одним зі зразкових прикладів корінних інституціональних змін «згори». Успішний мирний перехід від авторитарної диктатури до ліберально-демократичного ладу в Іспанії пов’язують із діяльністю уряду Адольфо Суареса.
За перший рік його керівництва відбулися глибинні політичні трансформації: проголошення демократичних свобод, легалізація політичних партій, загальна амністія, перші за 40 років вільні вибори до парламенту. Такий досвід залишається актуальним для інших країн, які здійснюють перехід від авторитарних до демократичних форм правління, тож потребує окремого вивчення.

Розвиток туризму в Єгипті за правління Хосні Мубарака

Сергій Костюк — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Галузь туризму завжди відігравала значну роль в економічному житті Єгипту за часів незалежності. В основному новоприбулі туристи поповнюють державну скарбницю значними коштами, що, зі свого боку, дає можливість уряду розпоряджатись цими фінансами на власний розсуд. Туризм є головним джерелом ВВП країни, розвиток цієї галузі відіграє вирішальне значення у стабілізації економічного становища Єгипту, адже через наявність багатьох факторів країна потерпає від економічної кризи, яку намагається зупинити уряд.

Вивчення історії на сучасному етапі

Ольга Прончук , Людмила Радченко — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Слово «методика» походить від давньогрецького methodike, що означає «шлях дослідження», «спосіб пізнання». Метод – спосіб досягнення мети, розв’язання конкретного завдання, система правил і прийомів підходу до вивчення явищ і закономірностей природи, суспільства і мислення. Від початку повномасштабного вторгнення росії українська освіта зазнала багатьох трансформацій. Діти навчаються в перервах між повітряними тривогами та стресують у бомбосховищах, на ТОТ окупанти погрожують педагогам і змушують їх навчати здобувачів освіти за російськими освітніми програмами. А українські студенти за кордоном поєднують навчання в іноземних та українських закладах.

Жінки князя Володимира Святославича: аналіз жіночого досвіду

Алла Бардіна — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Розвиток історичної науки потребує розширення фокусу досліджень, сьогодні в Україні активно розвивається методологічний підхід гендерної історії. Гендерна історія – це напрям історичних досліджень, присвячений гендеру, відносинам статей, впливу ідентичності на повсякденне життя, соціальним ролям людей у різні історичні епохи та цивілізації; уявленню про жіночність та мужність, сексуальність. Гендерний підхід дає змогу проаналізувати жіночий досвід княжих осіб у добу існування Київської Русі. Тому метою наукової роботи є висвітлення життєпису жінок Володимира Великого з позиції не тільки політичної ситуації, але й як органічних особистостей.

Культура періоду Русі-України

Дар’я Костельнюк — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Культурна ідентичність України – це поєднання корінної спадщини та відбитку інших культур з усього світу. Визнання цієї унікальної культурної спадщини протягом багатьох років приховувалася, але останнім часом вона повертається. Спираючись на глибокі традиції українського населення, культурне відродження набирає обертів.

Занепад ювелірного ремесла Київської держави внаслідок монгольської навали

Валерій Вєшкін — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Доба Київської держави (ІХ–ХІІІ ст.) ознаменувалася розквітом художніх ремесел, особливе місце серед яких займала обробка металів, зокрема ювелірна справа. Основним центром розвитку ювелірного ремесла було місто Київ. У першій половині XIII ст. до самої Батиєвої навали економічний та культурний розвиток столиці Київської держави продовжував розвиватись. У культурі Київської Русі ювелірне мистецтво посідало провідне місце. Саме тому важливим є питання впливу монгольської навали на розвиток ювелірного ремесла як важливого складника економічного життя Русі. Ювелірна справа досліджувалася вченими радянських років та сучасними українськими дослідниками в контексті праць, присвячених загалом Київській державі [2; 3], і таких, що висвітлювали розвиток ремесла або мистецтва києворуських часів [1; 8; 9], а також окремих розвідок [4; 5; 6; 7].

Витоки українського книгодрукування до Івана Федорова

Євгенія Архіпова — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Традиційно початок історії книгодрукування в Україні пов’язують із московським друкарем Іваном Федоровим, який емігрував до Львова у 1572 р. [7], заснувавши там першу друкарню на українській землі. Цю усталену думку активно використовує російська федерація в інформаційній війні, яка доповнює збройний напад на культурному рівні. Теза росії полягає в тому, що саме московський діяч «подарував» тодішній Україні книгодрук. Проте як і більшість російських ідей, особливо тих, які піддають сумніву самобутність України та її культури, вона є сумнівною під час аналізу.
Внесок Івана Федорова в українське книгодрукування, беззаперечно, значущий. Тут і далі йтиметься винятково про першість започаткування друкарства та негативний бік суто сучасної інформаційної політики російської федерації, яка приписує Івану Федорову виняткову першість у книгодрукуванні. Цій версії насамперед суперечать архівні документи. І найбільший інтерес становлять докази існування друкарні Степана Дропана, подарованої Онуфріївському монастирю у Львові 1460 р. [4], тобто за 114 років до виходу «Апостола» Івана Федорова у 1574 р. Насамперед це записи монахів цього монастиря, які в 1791 р. звернулися до фіскальної колегії щодо повернення рухомого та нерухомого майна, серед якого значилась друкарня, на яку Степан Дропан зробив пожертвування у 1460 р., до того ж відомо, що польський король Казимир IV дав власний привілей у 1469 р. Записи про друкарню та королівський привілей зустрічаються ще в деяких джерелах

Русько-українська шляхта у житті суспільства XV–XVI ст.: зміна наукової парадигми

Віталій Грушко — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Протягом понад тридцяти років української незалежності невпинно розвивалась історична наука, виявом чого стало питання про зміну погляду на різні події й процеси минулого, зокрема й на часи XV–XVI ст., коли українські землі здебільшого входили до складу спочатку Великого Князівства Литовського і Польського королівства, а потім Речі Посполитої. То був час великих змін у культурному, економічному й суспільному житті. Науковий інтерес становить не лише еліта тогочасного суспільства, яка мала руське походження, а й погляди представників різних поколінь істориків на цю верству.

Внесок Яхненків-Симиренків у розвиток благодійництва

Анастасія Сауляк — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Перша половина ХІХ ст. позначилася розвитком капіталістичних відносин, поширенням аграрного підприємництва, що зумовило поширення благодійницьких практик. Серед найвідоміших доброчинців і меценатів – родина ЯхненківСимиренків, які стали піонерами цукроваріння. Біля витоків сімейного проєкту стояли брати Степан, Кіндрат, Терентій Яхненки та Федір Симиренко, який одружився на їхній сестрі Анастасії. Яхненки походили зі Сміли, їхній батько Михайло шив чоботи, торгував кожухами. Щоб викупити з кріпацтва себе, дружину, трьох синів і двох доньок, витратив усі заощадження, за розповідями, довелося продати навіть намисто дружини. Федір був родом із Городища, перебував у кріпацтві князя Воронцова, але його сім’я змогла накопичити кошти, щоб позбавитися неволі [4, 72].

Плакати часів Української національної революції 1917–1921 рр.

Анастасія Кулакова — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Українська революція 1917–1921 рр. сповнена важливих подій, і плакат, як історичне джерело, може надати ще більше інформації для відновлення повної та зрозумілої картини цього історичного періоду. Створюючи плакати, художники на перший план ставили практичну та комунікативну функцію, тож плакати відбивають цілі, завдання та засоби боротьби різних сил, які діяли в ті буремні часи.
Метою дослідження є аналіз різних груп плакатів, які були актуальними на території України в період Української національної революції 1917–1921 рр.

Прояви соціально-політичного тиску радянської влади на духовенство Чернігівщини на початку 1920-х рр.

Вікторія Хромова — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Початок 1920-х рр. ознаменувався остаточним встановленням радянської влади на всіх теренах сучасної України, зокрема і на Чернігівщині. Радянська влада суттєво змінила увесь суспільно-політичний лад.
Особливу роль у тотальному контролі держави над суспільством відігравало судочинство. Відповідно до декрету харківського радянського уряду від 4 січня 1918 р. в Україні були запроваджені революційні трибунали. Їм були надані функції боротьби проти контрреволюційних сил, а також мародерів, спекулянтів та зловживань чиновників [5, 68]. У Чернігівській губернії Революційний трибунал був утворений у 1919 р., у якому, зокрема, розглядалися справи стосовно духовенства.

Засадничі принципи військово-політичної діяльності військ УПА

Микола Коцюруба — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Питання структурної організації військ українського підпілля сьогодні є як ніколи актуальним. Проте, на сучасному етапі воно перебуває на етапі активного дослідження. Зокрема, над проблемою працюють Центр досліджень визвольного руху та Український інститут національної пам’яті [1].
Українська Повстанська Армія (УПА) була однією з найбільших підпільних структур, що діяли в Україні під час Другої світової війни. Вона виступала проти німецької та радянської окупації, а також мала деякі сутички з польськими підпільним рухом.

Сучасність у минулому: бій під Гурбами 21–27 квітня 1944 р.

Микола Данилів — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Сьогодні продовжується боротьба українського народу проти російського загарбника. На жаль, мотиви та методи війни й терору залишилися ті ж самі, що і були у ХХ ст., тому вивчення історії УПА є яскравою можливістю зрозуміти, хто ж такі росіяни та як із ними боротись. Тематика бою під Гурбами 21–25 квітня 1944 р. надалі залишається малодослідженою. Через політику замовчування в СРСР фактів відкритої боротьби українських повстанців з радянськими військами робота зі встановлення особистих даних загиблих бійців Української Повстанської Армії та місцевостей, із яких вони походять, розпочалася лише на початку 90-х рр. XX ст. [6, 69]. З огляду на це ретельне прочитання джерел, їх аналіз та систематизація дасть нові вектори у вивченні боротьби УПА проти сталінського режиму.

Військові дії в м. Рожище під час німецько-радянської війни (1941–1945 рр.)

Денис Пушка — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Бої за Рожище, так само, як і в Першу світову війну, були особливо запеклими. Уперше від німецької окупації місто звільнено 2 лютого 1944 р. У цей день противника відкинули за Стир і в обласному центрі. Лише 5 лютого 1944 р. у район Дубища і Рожища підійшли передові загони 288-го стрілецького полку 181-ї дивізії військ НКВС. Як повідомляє журнал бойових дій цього формування, починаючи з 8 лютого, противник удавався до контратак, однак відкинути червоноармійців назад за Стир йому не вдавалось. Станом на 22 лютого першу лінію оборони в Рожищі займав 2-й батальйон 288-го полку, 1-й і 3-й батальйони контролювали залізничну дорогу, Дубище й Вовнянку [2, 3].

Жінки у дисидентському русі

Марія Слонська — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Сучасна історія України, свідками якої ми є, спонукає до глибинного вивчення попередніх її етапів, зокрема і рухів, пов’язаних із національними прагненнями українців. Одним із таких рухів став дисидентський, який завдяки місткості та ідейності є надзвичайно цінною частиною української історії. Дисидентство прийняло у свої лави безліч діячів української інтелігенції, яка стала на захист культури та збереження української спадщини. Дисидентський рух пройшов довгий процес еволюції, врешті оформившись у низку етапів, й одним із найважливіших стало шістдесятництво. Неабияку роль у плеяді шістдесятників відігравали жінки, котрі були не менш активними учасницями руху, ніж чоловіки. Діяльність останніх зазвичай краще окреслена та висвітлена в літературі.
Зважаючи на вищесказане, метою нашого дослідження є огляд діяльності жінок-шістдесятниць, їх участі в дисидентському русі.

Жінки у трудовому просторі радянської держави (за матеріалами Запорізької області)

Генадій Казаков , Ірина Точиліна — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Українська жінка ніколи не цуралась важкої праці, але тривалий час її робота була менш оплачуваною, і у багатьох професіях не визнавалось рівноправності між жінкою та чоловіком. В умовах формування «нової радянської жінки» відбувається переорієнтація трудових відносин. Із формуванням образу жінки-робітниці вона стає невід’ємним гвинтиком усього радянського механізму, що з одного боку, надавало їй рівних із чоловіками прав, а з іншого – не давало змоги до самовираження. В умовах сьогодення, коли жінка має право займатися будь-якою професією, актуальним є вивчення саме радянського досвіду залучення жінок до трудових відносин, де акцент робиться на усні спогади, які раніше не були опубліковані та знаходяться в особистих архівах, і на вже опубліковані.
Мета розвідки – на основі усних свідчень сучасників подій охарактеризувати основні вектори жіночої праці у 20-х рр. ХХ ст.

Проголошення незалежності України – юридичний та історичний аспект

Юлія Кратюк — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Незалежність і державність нашої держави формувалась протягом цілих століть. Державотворчі процеси не припинялися навіть у періоди, коли Україна не мала своєї державності та перебувала під національно-соціальним гнітом інших імперій. Актуальність цієї роботи полягає в дослідженні прийняття 24 серпня 1991 р. «Акту проголошення незалежності України», проведення всенародного референдуму 1 грудня 1991 р. на підтвердження Акту, що дало змогу розпочати конституційний процес та реформування правового поля України й закріпити її державність на правовому рівні.

Трансформація практик у навчанні та вихованні старшокласників: екологічна проблематика (постать гетьмана П. Полуботка, спогади іноземців та екологічні реалії сьогодення)

Людмила Салагуб — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Зважаючи на реалії сьогодення, важливим є питання щодо формування в учнів старших класів екологічної компетентності. Сучасне зростаюче покоління має усвідомлювати рівень екологічних проблем через призму історичних наративів, участь у цікавих форматах занять / заходів, що передбачають використання інноваційних практик. Трендовою є інтеграція широкого спектру знань у контексті екологічної тематики та історичної ретроспективи (у межах продукування низки «красномовних» прикладів з історії України: політичні активності наказного гетьмана П. Полуботка, спогади іноземців про гостинність та «екологічну свідомість» українців тощо).

Королева Франції Анна Ярославна

Анастасія Зінчук — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Королева Анна назавжди ввійшла в історію Франції. Це наша співвітчизниця, якою ми маємо пишатися, як пишаємося багатьма славними українськими жінками. Київська Русь – одна з наймогутніших держав, розквіт якої припадає на кінець Х – початок ХІ ст. Князь Ярослав Мудрий допоміг цьому статися. За його правління зміцнилося християнство, будувалися школи, відкривалися бібліотеки, розвивався іконопис та перекладалися книги на церковнослов’янську мову. Саме в цей період піднесення народилася одна з найвідоміших жіночих постатей української історії – королева Анна, або ж, які її ще називають, Анна Київська. Це одна з чотирьох дочок вищезгаданого князя. Разом з братами та сестрами дівчинка змалечку отримувала хороше виховання та освіту. Дітей навчали грамоті, читанню, писанню, лічбі, історії, співу, малюванню. Приватні вчителі допомагали їм із вивченням теології, філософії, математики та з іноземними мовами. Нащадки могутньої Русі знали також рідну мову своєї мами, яку згадують як шведську принцесу Інгігерду, княгиню Ірину Київську, черницю Анну Новгородську.

Жінки в житті Богдана Хмельницького

Ольга Піддубна — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

У суспільстві закріпилося уявлення проте, що жінки в політикумі починають себе реалізовувати лише з ХІХ ст., виборюючи рівні права з чоловіками. Проте жінки і раніше опосередковано або безпосередньо вирішували долі країн та народів. Історія України має безліч таких прикладів, серед них і дружини гетьмана Богдана Хмельницького, які були різні за походженням, світоглядом, життєвим досвідом, мали різні характери.
Мета цієї розвідки – визначити вплив жінок на життя гетьмана Богдана Хмельницького та політичну ситуацію в Українській козацькій державі.

Основні напрями літератури про життя і діяльність Дмитра Марковича

Денис Шатковський — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Дмитро Васильович Маркович є одним із видатних діячів доби Української революції (1917–1921 рр.) в історії Вінниччини, який присвятив своє життя боротьбі за національну свободу та незалежність України. Його внесок у розвиток української культури та національної ідеї неоціненний. Цілком зрозуміло, що його життєвий та професійний шлях є досить цікавою та актуальною темою для дослідження. Дослідження історіографії щодо життя і діяльності Дмитра Марковича не тільки допоможе нам краще зрозуміти його як особистість, але й розкриє важливі історичні події, в яких він брав участь, і внесок, який він зробив у розвиток України.

Уродженець Уельсу в індустріалізації Донбасу. Джон Юз

Роман Басько — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Із 70-х рр. ХХ ст. в Донецький регіон інтенсивно проникав іноземний капітал [3, 93]. Одним із центрів його зосередження стала територія сучасної Донеччини, де було виявлено значні поклади корисних копалин. Цей аспект прискорив темпи розвитку не лише вугільнодобувної, але й залізорудної та металопрокатної галузей. Розробка власних надр дала змогу відійти від імпорту і стати більш незалежними у виробництві залізопрокатної продукції й кам’яного вугілля. Сукупність цих факторів зумовила виникнення акціонерних товариств, які очолювали вітчизняні, та іноземні представники. Серед них – «Дніпровське товариство», яке активно взаємодіяло з бельгійською компанією «Джон Кокерілл», «Південноросійське товариство», в якому панував французький капітал, «Новоросійське товариство» [3, 65, 77–78, 82].
Діяльність останнього пов’язують з ім’ям Джона Юза, який прибув на Донбас із Великої Британії. Знання про цю постать сприятиме науковому інтересу до історії Донецького регіону, який наразі потерпає від російського агресора. А досвід залучення іноземного капіталу до розбудови промисловості прислужиться у відбудові української промисловості в сучасних реаліях.

Постать Михайла Коцюбинського в історичній пам’яті: очевидні та приховані сенси

Олександр Барбелюк — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Михайло Коцюбинський – «Сонях» української літератури, визначна постать в українській культурі. Його творчий шлях припав на період кардинальних змін у літературі, коли велику увагу почали приділяти розкриттю внутрішнього світу людини, здатному надихати навколишніх. На зламі ХІХ–ХХ ст. між собою конкурували дві тенденції – народознавство та модерн. Тогочасне покоління митців шукало нові оригінальні засоби в літературі, які би передали перетворення життя за законами краси, наближаючись до загальноєвропейських традицій.

Олена Степанів – перша жінка-офіцер УСС

Ольга Данкевич — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Сучасна українська історіографія характеризується науковими пошуками, спрямованими на дослідження відомих знакових постатей національної історії. Здійснення таких досліджень допомагає розширити знання в ділянці новітньої української історіографії. Передусім науковці звертаються до вивчення життєвого та творчого шляху тих осіб, які були організаторами й безпосередніми учасниками національно-визвольного руху, діяльність яких з політичних міркувань у роки панування тоталітарної системи на українських землях замовчувалася або фальсифікувалася, а подекуди вони взагалі були вилучені з наукового та суспільно-політичного обігу. До таких постатей, які вимагають наукового вивчення, яке б відповідало сучасному етапу українського дослідницького процесу, належить Олена Іванівна Степанів – учасниця національного руху Галичини початку ХХ ст., військова діячка часів Першої світової війни та української революції 1917– 1920 рр., педагог та науковець, політв’язень таборів [1, 565].

Становлення політичних і державно-політичних поглядів М. Міхновського

Ірина Герасимюк — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Метою дослідження є розкрити становлення політичних та державноправових поглядів М. Міхновського. Очевидно, що на формування політичного світогляду і державно-правових поглядів Миколи Івановича Міхновського впливала ціла низка факторів суспільного життя, побуту, родинних традицій та національних звичаїв кінця ХІХ століття. Атмосфера, в якій виростав хлопець, залишила фундаментальний слід у його розумінні та сприйняті навколишньої дійсності аж до кінця життя. Сучасні біографи основоположника українського самостійництва загалом сходяться на думці про те, що його дитинство і молоді роки надзвичайно стиснуто описані в наявній літературі [4, 19].

Павло Скоропадський – невизнаний гетьман України

Владислав Літвінов — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Широко відомий гетьман України Павло Петрович Скоропадський був складною політичною фігурою в часи свого правління з 29 квітня 1918 р. до 14 грудня 1918 р. Дехто навіть може вважати його зрадником УНР, маріонеткою німецької імперії, самопроголошеним гетьманом, якого не визнавали члени ЦР та багато ворогуючих сторін. Тільки одиниці можуть зрозуміти його справжні наміри. Однак таких людей мало, та й у школах політичній діяльності Павла Скоропадського не приділяється достатньо часу. Але все ж чого Павла Петровича ліві українські партії не визнавали, а деякі представники навіть бачили в ньому ворога?

Внесок Андрія Мельника в український націоналізм

Мирослав Кубов — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Після подій 24 лютого 2022 р. світогляд мільйонів українців змінився. Все більше людей починає цікавитись ідеєю націоналізму та її витоками. Тому постаті, які формували український націоналізм, викликають особливий інтерес як у фахових істориків, так і у пересічних громадян. Однак не всі особистості отримали достатньо уваги. Тому важливо згадувати й висвітлювати всіх, хто зробив свій внесок у розвиток українського націоналізму.
Одним з найбільш недооцінених діячів ХХ ст. видається Андрій Мельник. І хоча його ім’я відоме, діяльність залишається менш висвітленою та знаною українцями. Тому важливо пам’ятати його досягнення та внески.

Єпископ Григорій Хомишин: портрет політично-релігійного діяча

Аліна Гуцол — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Після проголошення незалежності України з’явилася можливість переосмислити суперечливі оцінки вітчизняної історії, яка за радянських часів неодноразово переписувалася та замовчувалася. Особливо це не стосується місця та ролі греко-католицької церкви та її ієрархів у державотворчому процесі. Серед них однією з найсуперечливіших постатей є Станіславський єпископ-ординарій Григорій Хомишин. Радянська історіографія зображала єпископа як польського прислужника, профашиста, антикомуніста, реакціонера [1]. Г. Хомишин мав свої погляди щодо творення Української держави, ставив питання щодо причин її відсутності, переймався долею свого народу у важкі часи. Дослідження цієї постаті як представника тогочасної української еліти сприяє вивченню участі представників греко-католицької церкви у створенні національної свідомості.

Закатована за Україну – Ольга Басараб

Адріана Джурик — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

1 вересня виповнюється 134 роки від дня народження Ольги Басараб, яка в українській історії стала уособленням подвижництва і нескоренності, а її ім’я оповите ореолом мучеництва у боротьбі за соборну й незалежну Україну. Як і низка інших патріоток, Ольга у період національно-визвольних змагань брала участь у підпільній діяльності, була кур’єром, зв’язковою, виконувала певні розвідувальні завдання провідних діячів Української військової організації (УВО) [6, 3].

Роль Е. Бенеша в міжнародних відносинах міжвоєнного періоду

Валентина Матвійчук — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Е. Бенеш – одна зі знакових постатей у чехословацькій історії. Він залишався міністром закордонних справ під час усіх урядових криз міжвоєнного періоду. Керівництво внутрішньополітичними справами він зберіг за собою і після обрання на пост Президента у 1935 р.
Із часом змінюється сприйняття особистостей, які в певний час перебували, так би мовити, в центрі історії. Кожне покоління дивиться на своє минуле дещо інакше, ніж попереднє. Отже, історики часом переоцінюють спадщину та вчинки осіб, яким їхні попередники присвоїли унікальний знак, позитивний чи негативний. Саме так сталося з ключовою постаттю політичної авансцени Чехословаччини та європейської дипломатії з кінця Першої світової війни та до початку «Холодної війни» – Едвардом Бенешем.

Олекса Тихий – обличчя дисидентського руху на Донеччині

Карина Коняєва — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Дисидентський рух – одне з найяскравіших явищ XX ст. в українській історії. Коли ми згадуємо про нього, то на думку одразу спадають такі постаті: Левко Лук’яненко, Іван Дзюба, Алла Горська та багато інших. Але мало хто згадує Олексу Тихого, уродженця Донецької області. Це людина, яка боролася проти русифікації Донецького краю, була співзасновником Української Гельсінської групи, за що поплатилася своїм життям.

Особливості та міжнародна діяльність Айше Сеїтмуратової в еміграції

Анастасія Кратюк — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

В умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації та окупації Криму у суспільстві збільшився запит на вивчення та осмислення історії кримськотатарського народу як частини історії України. Події травня 1944 р., коли комуністична влада провела операцію з депортації кримських татар із Кримського півострова до Центральної Азії, ознаменували подальшу боротьбу цього народу. Так, у 1956–1964 рр. відбулося становлення кримськотатарського руху за повернення до історичної батьківщини. І якщо спочатку представники руху, які належали до старшого покоління, ще намагалися діяти лояльно до радянської влади, то молодь виявляла радикальніші погляди та йшла на критику дій СРСР. У 1960-х роках у кримськотатарському русі з’явилася низка постатей, які відіграли важливу роль у боротьбі за права свого народу, однією з яких була Айше Сеїтмуратова.
Мета доповіді – детальний розгляд міжнародної діяльності Айше Сеїтмуратової та її внеску у боротьбу за права кримськотатарського народу.

Особистість Л. Кравчука у державотворенні України

Юрій Войтенко — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Важко переоцінити роль особистості того чи іншого державного діяча у процесі державотворення, адже для повноти розуміння ролі особистості в історичному контексті потрібно враховувати багато факторів, до яких можна віднести: обставини (внутрішньополітичні та міжнародні), у яких існує країна; спадок у вигляді економічних, політичних, правових безпекових та інших параметрів, який залишився після діяльності попередників тощо.

Реджеп Тайїп Ердоган: харизматичне лідерство як один з факторів стабільності політичного режиму

Тетяна Нікора — Thu, 23 Nov 2023 00:00:00 +0200

Метою цієї роботи є дослідження особливостей політичного лідерства Р. Т. Ердогана як лідера-харизматика та його впливу на стійкість політичного режиму Туреччини. Об’єктом дослідження є політичне лідерство Р. Т. Ердогана. Предметом дослідження є залежність стійкості політичного режиму Турецької Республіки від харизматичного лідерства Р. Т. Ердогана.

Вікторіанська доба в романі Ш. Бронте «Джейн Ейр»

Богдана Шептицька — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

Вікторіанська доба (1837–1901 рр.) в історії Великобританії відома не лише політичними успіхами, економічним добробутом, а й змінами в культурі та побуті. Відображення вікторіанської моралі, етикету та мовленнєвих особливостей у літературі того часу неодноразово ставали предметом наукового дослідження культурологів та лінгвістів. Літературні твори Вікторіанської доби є важливим джерелом і для істориків. Через це науковий інтерес становить вивчення побуту, суспільства, історичних подій Вікторіанської епохи в літературних творах того часу.
Мета роботи – вивчення представлення Вікторіанської доби на прикладі роману Ш. Бронте «Джейн Ейр».

«История украинского народа» О. Єфименко як виклик традиційної історії

Іванна Коломійчук — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

Олександра Яківна Єфименко – історикиня, перша жінка-професор у галузі історії. Народилась 30 травня 1848 р. у с. Варзуга Архангельської губернії.
Серед її наукового доробку вирізняється фундаментальна узагальнююча праця «Історія українського народу», яка була видана у 1906 р. Проте історія її появи насичена доволі драматичними подіями, які відбивали тогочасний стан науки. Початок написання книги поклало оголошення у «Київській старині» у 1896 році, в якому український меценат Євген Чикаленко запропонував немалу суму грошей для того, хто зголоситься написати повну на той час історію «Южной Руси». Олександра Яківна була єдиною, хто зголосився на запрошення. На написання давалося два роки, сам текст мав містити приблизно 400 сторінок. Зважаючи на різні складні життєві обставини, історикиня не змогла вчасно завершити свій труд, і тільки в січні 1899 р. надіслала шість із семи розділів свого дослідження [1, 47].

Переяслав 1654 року у потрактуванні Н. Полонської-Василенко

Яна Пилипчик — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

У житті й творчості визначної історикині Наталії Полонської-Василенко, як у краплі, відбилося чи не все буремне ХХ століття. Віддана українка у 1943 р. мусила покинути свою Батьківщину й до кінця життя залишатися в еміграції. Місцем її проживання у вигнанні стала Західна Німеччина, де вона не припиняла опрацьовувати історію України. Підсумком її осмислення минулого свого народу стала двотомна «Історія України», в якій подано авторську концепцію історії українства. Її авторський погляд зупинявся на всіх ключових моментах українського буття. Не обійшла вона увагою й питання, яке у нинішній час набуло особливої актуальності, а саме політичні зв’язки України доби Хмельниччини з Московією. Яскравим маркером цих стосунків виступає Переяславська угода

Законодавчі джерела з історії УНР: джерела права

Кирило Джос — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

Вивчення історії дає змогу оцінювати сучасне і прогнозувати майбутнє. Саме тому революційне минуле українського народу завжди перебувало в полі зору вчених. Однією з визначальних подій в історії українського державотворення і правотворення є прийняття Конституції Української Народної Республіки у 1918 р. Останній правовий акт Центральної Ради є результатом законотворчої діяльності як продовження конституціоналізації суспільних відносин у цей період, зокрема прийняття чотирьох універсалів та низки інших правових актів, що створило передумови для прийняття Конституції.

Концентраційні табори: історія та сучасність

Ірина Похиленко — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

Концентраційні табори залишили в історії людства глибокий слід із нелюдських страждань та скалічених доль. Вони стали символом терору, насильства та людської зневіри. Вперше цей термін з’явилася у ХІХ ст. для позначення місць для політичних в’язнів, представників окремих етнічних груп, ізоляція яких обґрунтовувалася міркуваннями державної безпеки, необхідністю їх експлуатації чи покарання та здійснювалася на основі відповідних розпоряджень спецслужб або запровадження воєнного стану. Так, перші концтабори були організовані під час англо-бурської війни (1899–1902 рр.): англійці помістили до них цивільних прихильників Республіки Трансвааль та Оранжевої Республіки.

Архівно-слідчі справи репресованих: визначення та класифікація

Вікторія Сорокіна — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

Серед багатьох сторінок історії України ХХ ст., які потребують уважного вивчення, актуальною для сучасної науки залишається проблема репресій 20–30-х років. Вагомою часткою проблеми є вивчення архівно-слідчих справ репресованих, що дає змогу наочно представити реальну картину дії репресивно-карального апарату СРСР, зрозуміти масштаби подій, на конкретних прикладах пояснити суть цього явища. Визначення та класифікація документів слідчого діловодства полегшують систематизацію великого об’єму інформації, що може допомогти у вивченні репресій радянської доби.
Зважаючи на вищесказане, метою доповіді є огляд теоретичних питань вивчення архівно-слідчих справ репресованих: підходи різних авторів до їх визначення та класифікації.

Кінодокументи другої половини 1980-х – початку 1990-х років як місце пам’яті про жертв радянських політичних репресій

Людмила Касян — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

У другій половині 1980-х років через соціально-політичні зміни в суспільстві ідеологічний тиск дещо зменшився, на хвилі демократизації та гласності почався процес відновлення історичної правди, ліквідації «білих плям» історії, активізувалися процеси національної самоідентифікації, реабілітації культурної та історичної пам’яті, яка «не тільки один із головних каналів передачі досвіду і свідчень про минуле, але й важлива складова самоідентифікації індивіда, соціальної групи і суспільства в цілому. Це той тип пам’яті, який відіграє особливу роль для конструювання соціальних груп сучасності».

Трансформація ідентичності українського суспільства після 1991 р.

Ангеліна Вакуленко — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

Колективна ідентичність – явище не об’єктивне, а інтерсуб’єктивне, тобто вона існує лише тому, що значна частина людей переконана в існуванні ідентичності. Саме ця загальна віра у деякі явища чи процеси робить їх реальними у соціальному сенсі, тобто справжніми за своїми наслідками. Щоб посилити почуття ідентичності, потрібні колективні заходи, щоб показати людям, що їхня група існує. Такими подіями є Помаранчева революція та Революція Гідності. Саме у цих громадських рухах стало видно українську націю.

Ментальність та ідентичність українського суспільства

Дмитро Аврамов — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

Українське суспільство має різноманітну ментальність та ідентичність, що визначається його історією, культурою, етнічним складом і геополітичним становищем. Ментальність українців може бути охарактеризована як колективізм, гостинність, націоналізм і патріотизм. Українці мають велику повагу до родинних традицій і звичаїв, що відображається в їхньому підході до виховання дітей, а також у традиціях сімейного святкування. Також українці мають високий рівень емоційної вразливості й толерантності до інших культур.

Політика памʼяті про місця поховання жертв репресій. Україна-(не)Россія

Микола Бривко — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

У час протистояння України агресії Росії відбувається послідовне наголошування на неприпустимості відновлення і повторення тоталітарних методів управління. І одним із засобів цього є розбудова політики пам’яті з процесами декомунізації та деколонізації, формуванням меморіальних і ритуальних практик, зокрема довкола травматичних і знакових подій ХХ століття. У цьому контексті серйозної ваги набувають місця поховання жертв політичних репресій, зокрема і поховання у Биківнянському лісі (нині – територія Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»), що за роки незалежності перетворилося у символічне «lieux de mémoire», через яке концентрується і репрезентується колективна пам’ять.

Реформування музейної справи в Україні: досвід Європи та національні реалії

Анна Ковальчук — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

Для сучасного світу характерно кидати виклики різним сферам суспільного життя, і сфера культури не є винятком, адже популяризація культури має напряму підлаштовуватися під потреби суспільства. Музейна справа приймає на себе ледь не найбільший удар, оскільки діяльність музею спрямована на популяризацію історії і культури безпосередньо. Однак сьогодні асоціювати з музеєм сучасність, нові технології або цікаві заходи доволі важко, адже до реформування музею, його експозиції, подачі матеріалу і навіть експонатів потрібно прикласти титанічних зусиль.

Історична правда чи політична гра: роль експонатів, які Росія вивезла з України, у визначенні сучасних відносин між країнами

Юрій Злотін — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

В умовах сьогодення важливої ролі набуває питання збереження та продукування історичної пам’яті як важливого джерела формування культури й історичної традиції нації / держави. Досить гостро цей аспект актуалізується в періоди суспільно-політичних потрясінь, відстоювання власної ідентичності, культурної унікальності та як об’єднавчий чинник у середовищі людських суспільств і державних організмів. Через історичні обставини українська держава тривалий період часу перебувала у стані бездержавності, а наша культурна, політична та економічна сфери знаходились у сфері впливу імперських державних організмів, – насамперед Російської імперії. Власне цей факт мав негативні наслідки і продовжує продукувати негативні смисли у суспільно-політичній та культурній свідомості, а «ген» постколоніального минулого негативно впливає на сучасне українське суспільство.

Мурали під час російсько-української війни

Дар’я Чепрасова — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

З початком російсько-української війни мурали масово з’явилися і в Україні, і у світі, виконуючи не лише естетичні функції. Метою публікації є висвітлення на основі аналізу настінних картин, свідчень очевидців, листування з художниками тенденцій розвитку та значення мурального мистецтва з часу Революції гідності до 2023 р

Жахи російської окупації Херсона (за спогадами очевидців)

Наталія Соколова , Катерина Грачова — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

3 березня 2022 р. Херсон окупований російськими військами. 26 квітня окупаційною владою створено військово-цивільну адміністрацію на чолі з колишнім мером міста В. Сальдо. 30 вересня росіяни за підтримки місцевих колаборантів провели незаконний референдум і оголосили про приєднання Херсонської області до РФ. 11 листопада 2022 р. внаслідок успішного контрнаступу ЗСУ місто звільнено. Україна і весь світ дізнався про жахіття та злочини російських окупантів, скоєних у Херсоні. Спогади звичайних українців, які пережили окупацію, дають можливість зрозуміти, як жило місто впродовж майже 7 місяців панування злочинної влади.

Воєнне волонтерство Старосинявського осередку громадської організації «Всеукраїнське об’єднання жінок «Яворина» (Хмельниччина)

Любов Сердунич — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

Старосинявський осередок «Яворини» створено 26 листопада 2017 р. (тоді – районний). Це було вимогою війни і потребою тих, хто гуртується задля наближення нашої перемоги у сучасній московинсько-українській війні. Старосинявський підрозділ неполітичної ГО «Об’єднання українок “Яворина”» живе і діє 5 років. За цей час ми зробили багато корисних справ. До перших вісьмох старосинявок, які вирішили присвятити себе шляхетній справі волонтерства, долучилися школярі й учителі, які конкретними справами засвідчили небайдужість. За підтримки вчителів учні проводять шкільні ярмарки, на яких продають речі, виготовлені власноруч, а кошти передають нашим воякам і волонтерам або переказують на ЗСУ. А ще школи надають нам і місцевій спілці вояків АТО зібрані речі для тих, хто їх конче потребує.

Війна як прояв слабкості

Ольга Прончук , Аріна Кодинець — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

Люди у світі прагнуть миру. Будь-яка війна веде до втрати найціннішого, що є в суспільстві, – людського життя. Всі ми сьогодні бачимо, до яких страхітливих наслідків і трагедій призводять війни – на Близькому Сході, в Афганістані, Нагірному Карабаху, Югославії, Чечні, в нашій рідній Україні. Збереження миру є пріоритетним завданням усіх людей на планеті [5].

Героїчні битви українського народу

Майя Сікорська — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

Особливість українського менталітету полягає в тому, що ми завжди були гостинними та миролюбними людьми. З давніх-давен українці любили засіювати свої землі насінням, щоб восени зібрати стиглий урожай плодів та прогодувати сім’ї взимку. Їхнім основним ремеслом було землеробство, що полягало у вирощуванні різних культур на власних полях та городах. Через те, що нашим пращурам ніколи не потрібно було завойовувати чужі території для хорошого життя, вони повинні були постійно захищатися від нападів загарбників. Як не дивно, але і сьогодні ця місія не покинула нас. «До чого ти ведеш?» – запитаєте ви. А саме до того, що історично та психологічно українці не є агресивними, якщо звісно не йдеться про свободу та волю. Із вивчення історії України ми бачимо, як нас постійно намагались підкорити та понівечити наші життя. Ми ж ніколи нікого не чіпали, цінували і боролись за своє, цього було нам вдосталь.

Герої тилу: розвиток волонтерського руху

Владислав Ревенко — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

Про волонтерський рух в Україні сьогодні з захопленням говорять у багатьох країнах світу, називаючи це явище унікальним. Сьогоднішньому волонтерському руху в Україні мало аналогів не тільки в країнах колишнього СРСР, а й на Заході, звідки, власне, й прийшов термін «волонтерство». Слово «волонтер» походить від французського volontaire (доброволець), яке запозичено з латинського voluntarius (voluntas – вільне волевиявлення, volō – бажання, намір). Тобто волонтерство – добровільна, безкорисна, суспільно важлива діяльність.

Діяльність добровольців-парамедиків на передовій у районах проведення АТО / ООС

Жанна Селецька , Катерина Сагло — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

Метою публікації є дослідження діяльності добровольців-парамедиків на передовій у районах проведення АТО / ООС на основі спогадів як історичних джерел.

Україна та Польща: досвіди сусідства

Ольга Прончук , Богдан Клапатнюк — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

Рік, що минув, виявився справжнім випробуванням для України. Адже повномасштабне російське вторгнення розділило новітню історію держави на «до» і «після». Співіснування двох народів, інтереси яких у багатьох питаннях перетиналися, вилилося у криваве протистояння. У цій виснажливій боротьбі дуже важливо мати підтримку. А оскільки Республіка Польща, яка сама нерідко потерпала від агресивних дій Росії, є найближчим союзником України, варто дослідити, наскільки змінилися українсько-польські відносини за більш ніж рік великої війни [5].

Народні герої: хто вони?

Діана Чорна — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

Україна завжди славилась своїми героями. Це були люди, які здійснювали неймовірні подвиги для захисту своєї Батьківщини та її народу. Вони віддавали своє життя за свободу та незалежність України, заради майбутнього покоління, яке буде жити у вільній країні. Вони – герої, які запам’ятовуються людям на все життя. Їх імена виголошують на мітингах і патріотичних заходах, а подвиги оспівують у піснях, літературі, розкривають у фільмах. Герої України – це невмируща легенда, що надихає інших на подвиги, і яка завжди буде жити у серцях вдячного народу.

Героїчні битви українського народу

Олександр Лук’янчук — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

Історично склалося, що український народ – неагресивний і миролюбний – змушений був століттями доводити своє право на життя та свободу зі зброєю в руках. Історичні джерела свідчать, що з 24 вересня до 25 грудня 1362 р. відбулася битва на Жовтих водах. Ці події сприяли звільненню українських земель від татаро-монгольського ярма. У той час частина території сучасної України перебувала під владою Литовської держави, а Київське князівство та сучасне Поділля – під гнітом татар, які захопили ці території в середині XIII ст. Вчені вважають, що саме перемога русько-литовського війська в цій битві послабила беззаперечну силу Золотої Орди.

Праведники народів світу: Олена Вітер – жінка, яка хотіла врятувати життя

Діана Гук — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

Голокост був задуманий та спланований нацистсько-німецьким режимом на чолі з Адольфом Гітлером. Нацисти стверджували, що німецькі євреї зрадили Німеччину під час Першої світової війни та несуть відповідальність за її поразку, і водночас прагнули усунути євреїв та інші небажані групи з німецького суспільства. Починався Голокост із дискримінації єврейського народу, а закінчився тим, що мільйони людей загинули через національність. Євреїв відправляли в концтабори, табори примусової робочої сили, гетто. Ув’язнені в концентраційних таборах перебували в нелюдських умовах і піддавалися тортурам, голоду, в деяких таборах – медичним експериментам. Розповідаючи про Голокост, також слід згадати спротив діям німецького терору. Проти Голокосту боролися не лише євреї, а й свідомі представники різних націй. Людей, що рятували євреїв від Голокосту і не належали до пригніченої нації, називали Праведниками народів світу. Серед них є люди всіх конфесій і віку. У той період, коли їм загрожувала розправа, вони подали руку допомоги своїм сусідам. Наразі 2 659 громадян України удостоєні державою Ізраїль званням Праведників народів світу [4, 10]. Водночас тисячі рятівників досі залишаються невизнаними та невідомими. Монахиня Олена Вітер була першою праведницею з нашої країни. Інших записували громадянами чи то Польщі, чи то СРСР. Вона ж, отримуючи почесне звання у 1976 році, наполягла на тому, щоб Україна була зазначена як її батьківщина [2, 53].

Історія українських перемог

Оксана Доброгівська — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

Україну має довгу історію перемог. Наш народ завжди у битвах виборював свою свободу, право на самостійне та вільне життя на своїй землі. І зараз Україна знову вимушена давати відсіч супостату. Перемога обов’язково буде за нами, адже вона завжди була на стороні правди, наполегливості та хоробрості. Саме ці якості протягом всієї історії демонстрували у різні часи борці за незалежність України.

Лікарі – герої нашого часу

Анастасія Антонюк — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

24 лютого 2022 р. вкарбувалось у мою пам’ять страшним повідомленням, коли о 6:30 однокласник написав: «Почалася війна. Мого батька-військового забрали». У цей момент ще не було усвідомлення того, що нас чекає. За свої 16 років я чула слово «війна» лише на уроках історії. Ці розповіді, від яких з’являються «мурашки», перетворилися на реальність. Із того дня в кожного з нас з’явився свій «фронт»: хтось почав допомагати армії грошима, хтось – випічкою, багато людей постійно перебувають в окопах, щосекунди ризикуючи життям, займаються волонтерством, а хтось рятує життя інших.
У наш час не вистачило б, мабуть, тижнів, щоб перелічити всі їхні імена. Імена тих, перед ким наші люди схиляють голову в пошані та вдячності. А ми, молоде покоління, назавжди викарбовуємо їх образи у своїй свідомості, як приклад для наслідування.

Героїчні битви українського народу ХХ–ХХІ ст.

Дарія Гусаревич — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

Протягом довгих століть працьовитий та миролюбний народ України був вимушений виборювати право на свободу та суверенітет. В історії нашої країни, на жаль, налічується безліч фактів про силові протистояння нашого народу із загарбниками. Кожна з цих битв загартовувала національну свідомість і піднімала бойовий дух, роблячи українців справжніми патріотами своєї Батьківщини, незважаючи на їх результативність. Кожна з описаних битв мала особливе значення та задавала напрям для подальшого історичного й культурного розвитку нашої держави.

Герої, яких об’єднала Донеччина

Надія Паламарчук — Fri, 24 Nov 2023 00:00:00 +0200

Війна – це завжди погано, ніколи воєнні дії не принесуть нічого хорошого. Сльози близьких, втрати найрідніших, все те, що було нам найближчим та найдорожчим, перестає існувати. 24 лютого… Звичайна дата… Але не для українців. Цей день змінив життя абсолютно кожного. Ворог приніс в Україну кровопролиття та перекреслив мрії багатьох молодих українців. Чимало юнаків і дівчат пішли добровольцями до війська, щоб зі зброєю в руках захищати свою країну від російської агресії, долучилися до лав територіальної оборони, почали вчитися надавати медичну допомогу пораненим, займатися волонтерством. Усі ті, хто мріяв про щасливе майбутнє, зараз мріють лиш про одне – про перемогу. Мріють повернутись до рідних домівок. Мріють про мирне життя.