Внесок Яхненків-Симиренків у розвиток благодійництва
Ключові слова:
благодійність; бізнес; родинна справаАнотація
Перша половина ХІХ ст. позначилася розвитком капіталістичних відносин, поширенням аграрного підприємництва, що зумовило поширення благодійницьких практик. Серед найвідоміших доброчинців і меценатів – родина ЯхненківСимиренків, які стали піонерами цукроваріння. Біля витоків сімейного проєкту стояли брати Степан, Кіндрат, Терентій Яхненки та Федір Симиренко, який одружився на їхній сестрі Анастасії. Яхненки походили зі Сміли, їхній батько Михайло шив чоботи, торгував кожухами. Щоб викупити з кріпацтва себе, дружину, трьох синів і двох доньок, витратив усі заощадження, за розповідями, довелося продати навіть намисто дружини. Федір був родом із Городища, перебував у кріпацтві князя Воронцова, але його сім’я змогла накопичити кошти, щоб позбавитися неволі [4, 72].
Посилання
Казакевич О. Українська мова та ідентичність соціально-економічної еліти України другої половини XIX – на початку XX століття. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія. Історія. 2017. № 133(2). C. 17–22.
Карпенко В. Т. Г. Шевченко і меценатська діяльність родини Симиренків. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. 2014. Вип. 1(1). С. 3–7.
Клебановський П. Спогади про фірму Яхненко і Симиренко. Київська старовина. 1896. № 1−3. URL: http://zdibrova.narod.ru/base/annousements/spfsym.pdf
Кріпацька інтелігенція: український вимір (XVIII – початок XX ст.). Бібліографічний словник. Київ: Інститут історії України, 2013. 110 с.
Лазанська Т. Історія підприємництва в Україні (на матеріалах торгово-промислової статистики ХIХ ст.). Київ: Інститут історії України, 1999. 282 с.
Чалий М. Відвідання Т. Г. Шевченком цукрового заводу Яхненка і Симиренка. Спогади про Тараса Шевченка. Київ: Дніпро, 1982. С. 305–308.
