Кінодокументи другої половини 1980-х – початку 1990-х років як місце пам’яті про жертв радянських політичних репресій
Ключові слова:
політичні репресії; документальне кіно; історична пам’ять; культурна пам’ять; місця пам’ятіАнотація
У другій половині 1980-х років через соціально-політичні зміни в суспільстві ідеологічний тиск дещо зменшився, на хвилі демократизації та гласності почався процес відновлення історичної правди, ліквідації «білих плям» історії, активізувалися процеси національної самоідентифікації, реабілітації культурної та історичної пам’яті, яка «не тільки один із головних каналів передачі досвіду і свідчень про минуле, але й важлива складова самоідентифікації індивіда, соціальної групи і суспільства в цілому. Це той тип пам’яті, який відіграє особливу роль для конструювання соціальних груп сучасності».
Посилання
Зубавіна І. Б. Кінематограф незалежної України: тенденції, фільми, постаті. Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України. Київ: Фенікс, 2007. 296 с.
Касян Л. Г. Аудіовізуальні документи у процесі формування історичної пам’яті. Архіви України. 2018. № 5–6. С. 91–99.
Лотман Ю. М. Семиотика кино и проблемы киноэстетики. Таллин: Ээсти Раамат, 1973. 1973. 56 с.
Nora Pierre. Between Memory and History: Les Lieux de Mémoire. Representations. 1989. Vol. 26. Р. 7–24. URL: https://online.ucpress.edu/representations/article-abstract/doi/10.2307/2928520/ 82272/Between-Memory-and-History-Les-Lieux-de-Memoire?redirectedFrom=fulltext/
ЦДАЕА (Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів). Од. обл. 11555.
