Дослідницькі виміри усної історії.
Ключові слова:
усна історія, метод, інтерв’ю, спогадАнотація
У розвідці показано значення усної історії для сучасного опрацювання минулого. Проаналізована термінологічна дискусія щодо усної історії. Подана характеристика основного методу усноісторичного дослідження – інтерв’ю. Привернуто увагу до двох його форм: індивідуальної та групової.Посилання
Глинська Л. Ф. Усна історія як сфера духовної спадщини народу (з досвіду вивчення соціокультурних процесів Запорізького Приазов’я). Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Сер. : Соціологія. 2012. Т. 201, Вип. 189. С. 110–113.
Кісь О. Усна історія: становлення, проблематика, методологічні засади. Україна Модерна. Число 11. Львів-Київ, 2006. С. 7–24.
Нагайко Т. Ю., Іваненко А. О. Методичні рекомендації з організації та проведення наукових досліджень з питань вивчення історичного минулого сільських населених пунктів засобами усної історії (для студентів історичних факультетів). Переяслав-Хмельницький, 2005. 33 с.
Пастушенко Т. В. До створення Української асоціації усної історії. Український історичний журнал. 2007. № 3. С. 230–235.
Пастушенко Т. Метод усної історії та усно-історичні дослідження в Україні. Історія України. № 17–18 (657–658), травень, 2010. С. 10–15.
Таборанський С. Проблеми усної історії на ХV Міжнародному конгресі історичних наук у Бухаресті (1980 р.). У пошуках власного голосу: Усна історія як теорія, метод та джерело. Зб. наук. ст. / За ред. Г. Г. Грінченко, Н. Ханенко-Фрізен. Харків : Видавництво, 2010. С. 225–235.
