Образ Гната Ґалаґана в історіографії другої половини ХІХ ст.
Ключові слова:
дворянство, рід Ґалаґанів, Лівобережна Україна, історіографічний образАнотація
Теорія історіографічних образів, запропонована дніпровськими дослідниками С. Болдирєм та Є. Черновим [1], дає змогу прослідкувати процес зародження та еволюції уявлень науковців щодо окремих історичних персоналій. Ця теорія надзвичайно яскраво проявляє себе під час дослідження яскравих і неоднозначних представників козацької старшини Лівобережної України, одним з яких був Гнат Іванович Ґалаґан (?–1748), прилуцький та чигиринський полковник, засновник роду Ґалаґанів. Його нащадки брали активну участь у суспільно-політичному житті України протягом майже двох століть.
Посилання
Болдырь С. П., Чернов Е. А. Историографический образ: опыт расширения методологического арсенала науки истории исторического познания. Дніпровський історико-археографічний збірник. 2010. № 4. С. 147–155.
Ковальов Є. Історична культура українського помісного дворянства ХІХ століття: приклад Григорія Ґалаґана. Історіографічні дослідження в Україні. 2020. № 31. С. 40–70.
Костомаров Н. И. Мазепа и мазепинцы. Санкт-Петербург: Тип. М. М. Стасюлевича, 1885. 752 с.
Лазаревский А. М. Очерки малороссийских фамилий. Материалы для истории общества в XVII и XVIII веках. Москва: Тип. Грачева и К., 1875–1876. 96 c.
Степович А. І. 25-летие Коллегии Павла Галагана в Киеве (1 октября 1871 – 1 октября 1891 г.). Киев: Тип. И. И. Чоколова, 1896. 338 с.
