Пандемії в історії людства

Abstract

Місце зародження пандемії чуми – пустеля Ґобі. Пандемія чуми поширилася Європою, Африкою та Азією. Імовірно, вона зародилася в Азії. Чума поширювалася на інші континенти через бліх на щурах, які часто жили на борту торговельних кораблів. У період другої пандемії, в 1346 році, чума була занесена до Криму, а у 1351 році через Польщу до України (спочатку до Чернігова й Києва) й Московського князівства. В Україні вона особливо лютувала у Переяславі, де, за переписами, знищила все населення. Чорну смерть вважали отруєнням, тому намагалися лікувати наявними тоді протиотрутами. Найбільш раціональним вважали підтримувати сили хворого добрим харчуванням, зміцнювальними засобами й чекати, щоб організм сам поборов недугу. Але випадки одужання були поодинокими й майже всі припали на кінець пандемії. Вакцину від чуми винайшли лише наприкінці XIX ст., а у 1940-х рр. – антибіотики для лікування хворих.