Долі жінок привілейованих станів України XVIII – початку XIX ст.: історіографічний вимір
Ключові слова:
дружини гетьманів, аристократія, історія України, ГетьманщинаАнотація
Жіноча історія – одна з найцікавіших та найбільш перспективних тем для дослідження, оскільки часто традиційні історики не достатньо уваги приділяли цій темі. Аналіз історіографії щодо життєвих практик жінок аристократичного походження дасть змогу визначити ступінь дослідженості теми, ідентифікувати важливих авторів та їх праці, а також виявити прогалини й окреслити перспективи подальших розвідок.
Посилання
Гаврилишина Н. Роль жінки в сімейній історії козацько-старшинського роду Кочубеїв (II половина XVII–XVIII ст.). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія «Історія». 2021. № 38. С. 17–25.
Герасько М. О. Родина генерального судді В. Л. Кочубея. Сіверщина в історії України. 2019. № 12. С. 129–136.
Гуржій О. «Іван носить плахту, а Настя – булаву»? Суспільно-політичний портрет елітної жінки першої третини XVIII ст. Соціум: Альманах соціальної історії. 2002. № 1. С. 219–230.
Ільченко О. Особливості жіночої благодійності в освітній галузі України ХVII – останньої чверті XVIII ст. Педагогічні науки. 2017. № 68. С. 113–124.
Ільченко О. Передумови формування благодійної діяльності жінок в освіті України (XVII – 70 рр. XVIII ст.). Педагогічні науки. 2012. № 55. С. 116–123.
Ільченко О. Рушійні сили розвитку благодійної діяльності жінок в освітній галузі України (XVII – 70-і рр. XVIII ст.). Педагогічні науки. 2012. № 3. С. 89–95.
Ільченко О. Сучасна оцінка історико-педагогічного досвіду благодійної діяльності жінок в освіті України. Педагогічні науки. 2013. № 2. С. 94–101.
Кривошея І. Історія козацько-старшинської родини XVIII ст. крізь документи: тестаменти Марковичів. Echa Przeszłości. 2023. № 1. С. 77–87.
Лебединська Т. Гетьманша в стані «собіратєлєй»: (Настя Скоропадська). Українська культура. 1994. С. 10–11.
Марина М. Гетманша Скоропадская, урожденная Анастасия Маркова Маркович (1667–1729). Исторический вестник. 1911. Т. 8. С. 534–550.
Мицик Ю. Маєтності Анастасії Скоропадської на Кролевеччині. Київські історичні студії. 2017. № 1(4). С. 129–135.
Мордовцев Д. Л. Русские женщины Нового времени. Биографические очерки из русской истории. Женщины первой половины XVIII века. СПб, 1874. 383 с.
Павленко С. Кохання гетьмана Мазепи. Чернігів: ПП «Вид-во “Русь”», 2008. 112 с.
Піддубна О. Жінки у суспільно-політичному житті Гетьманщини. Вісник студентського наукового товариства ДонНУ імені Василя Стуса. 2022. № 14(2). С. 51–54.
Полонська-Василенко Н. Видатні жінки України. Мюнхен: Trident Press Ltd., 1969. 160 с.
Поцулко О. А. Марія Магдалина Мазепина – «Сірий кардинал» гетьмана Івана Мазепи (до 400-річчя з дня народження). The 6th International scientific and practical conference «Modern research in science and education». 2024. С. 348–358.
Прокоп’юк О. Б. Жінки-вкладниці київських монастирів за ризничними описами XVIII ст.: соціальний склад та гендерні особливості. Історія релігій в Україні. 2021. № 31. С. 74–84.
Прокоп’юк О. Б. Соціальний склад жертводавців Софії Київської (за ризничними описами 1740 та 1750 рр.). Історія релігій в Україні. 2020. № 30. С. 117–126.
Сегеда С. Видатні жінки української історії. Книга 1. Х–ХVIII століття. БалтіяДрук, 2020. 264 с.
Таїрова-Яковлєва Т. Г. Мотря Кочубей і її роман з гетьманом Іваном Мазепою. Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. 2007. № 1–2. С. 99–104.
Kryvosheia I. Історія козацько-старшинської родини XVIII ст. крізь документи: тестаменти Марковичів. Echa Przeszłości. 2023. № 1. С. 77–87.
